У того ж пана наймитував маленький хлопчик. Він пас вівці за буханець хліба. Проте цієї їди не вистачало для усієї його сім'ї й хлоп'я дуже засмучувався через це.
- От би ненько одужав, - важко зітхав хлопчик, і зміг знову заробляти гроші аби нас всіх прогодувати!
Його батько важко захворів і лежав у ліжку уже другий місяць. І бідний хлопчик мусів робити аби прогодувати хворого батька, двох менших братиків і себе.
Батькові хлопчика стало дуже погано. Він був уже при смерті, коли сказав синові таке:
- Ти у мене найстарший, синку. Піклуйся про своїх братчиків, коли мене не стане. Не покидай їх, а то теж бідолашні помруть з голоду.
- Добре, неньку, - відповів хлопчик, утираючи сльози.
Хлопчик дуже любив свого батька і не хотів аби той помирав. Але що він міг вдіяти?
Відредаговано: 20.08.2024