- Королеві не пристало носити всякий мотлох! - викрикнула вона гордовито. - Краще надіну на палець ще одну коштовну заморську каблучку!
Вона зняла колечко і викинула його через вікно. В ту ж мить усе стало на своє місце. Король і королівна опинилися знову у палаці, а спесива дівчина у свинарнику, де їй і було місце.
А тим часом сорока, запримітила якусь блискучу річ на землі, хутко її схопила дзьобом. Цією річчю було чарівне колечко.
Під старим дубом, на який сіла сорока, лежав парубок і голосно хропів. Його молодші брати важко працювали в полі, косячи траву. А він був таким ледарем, що лінився собі сам з носа муху зігнати. Тому бідні парубки й за свого лінивого брата робили всю роботу, яку давав їм їх батько. Вони дуже боялися старшого брата аби той їх не побив, тому нічого не розказували своєму ненькові.
Відредаговано: 20.08.2024