Одного разу Жабик і Жабинка дісталися невідомої їм досі сторони ставка. Тут вони зустріли стару-престару жабу. Скільки їй було років ніхто не знав, навіть вона сама. Жабик чув від своїх батьків, що її звали Квакшею і вона була найстарішою і наймудрішою жабою, яка коли-небудь жила у їх ставку. Жабинка розповіла Жабику, що більшість жаб у їх ставку вважали Квакшу божевільною.
- Може не наближаймося до неї? - запитала Жабинка, коли вони вийшли на берег. - Може вона дійсно божевільна і нам від неї перепаде?
- Ні, Жабинко, - відповів Жабик. - Вона хороша і дуже самотня, бо її всі зневажають, як і мене.
Жабик підійшов ближче до Квакші й привітався з нею. Квакша розплющила свої старі-престарі очі й глянула на жабеня.
- Вітаю тебе, Жабику, - промовила стара жаба.
- Звідки вам відомо, як мене звуть? - здивувався він.
Відредаговано: 20.08.2024