Жабик був незвичайним жабеням. Він був не таким, як усі решта жаб. Усі добре знали, що жаби були зеленими із чорними смужками давним-давно. А Жабик народився білим-білим, білим як сніг. Через його колір усі жаб'ячі сім'ї перестали спілкуватися із сім'єю Жабика й із ним також.
- Фу! Яке негарне жабеня! - казали одні жаби.
- Яке воно бліде і потворне! - квакали інші.
Ось так із сім'єю Жабика перестали дружити усі сім'ї жаб. Лише сім'я Жабинки тісно підтримувала з ними стосунки.
Жабинка і Жабик були найкращими друзями. Вони усе робили разом, ходили й плавали разом. Усе навколо їм видавалось таким великим і прекрасним. І їм хотілось про усе дізнатися, довідатися.
Відредаговано: 20.08.2024