Він так був утомився, що вже несила було іти, але він мусів, тому зібрався ще раз з силами та вийшов з лісу. Ще лишилось одне поле й уже виднівся очерет. Жабик швиденько дістався ставка і там його зустріли його батьки та інші жаби.
- Геть з нашого ставка! - закричали жаби. - Ти накликав на нас нещастя і тепер ми помремо від засухи.
- Це неправда, - відповів Жабик. - Я в нічому не винний. Тому я пішов шукати Дощ і я його знайшов. Він уже іде до нашого ставка.
Усі жаби розреготалися, насміхаючись над жабеням. Але раптово сонце сховалось за хмарами, з яких хлинув сильний-пресильний дощ.
Жаби дуже зраділи й почали вітати Жабика, і співати жаб'ячі пісні. Отак маленьке біленьке жабеня Жабик врятувало свій ставок від неминучої загибелі!
КІНЕЦЬ
■■■□□□□□■■■■■■□□□□□□■■□□■■■■□□□■□□■■■■■□□■■□□■■□□□□□□
■■■□□■□□■■■■■■□□■■□□■■□□■■■■□□■■■□□■■■□□■■■□□■■□□□□□□
■■■□□■□□■■■■■■□□■■□□■■□□■■■□□■■■■■□□■□□■■■■□□■■□□■■□□
■□□□□□□□□□■■□□□□□□□□■■□□□□□□■■■■■■■□□□■■■■■□□□□□□■■□□
■□□□□□□□□□■■□□■■■■□□■■□□■■■□□■■■■■■□□□■■■■■□□■■□□■■□□
■□□□■■■□□□■■□□■■■■□□■■□□■■■■□□■■■■■□□□■■■■■□□■■□□□□□□
■□□□■■■□□□■■□□■■■■□□■■□□■■■■□□□■■■■□□□■■■■■□□■■□□□□□□
Відредаговано: 20.08.2024