Новий сусід

Ранок 08:30 
 

-Дашка, давай швидше, чи ти там водяного викликаєш?

З насмішкою сказала дівчина спираючись на стінку біля дверей вбиральні

-навіщо мені когось викликати? Ти ж за дверима стоїш

Сказала дівчина виходячи з вбиральні

-ах ти ж, я тобі зараз влаштую

Обидві дівчини понеслися по доволі довгому коридору до кімнати, двері закрилися прямо перед носом Віки

- так все, досить, дай мені перевернутися 
- оййойой, ти мені між іншим ледве носа не зламала 
- шкода, потрібно було двері закривати пізніше 
- і як з тобою жити можно?, не пощастить твоєму майбутньому чоловіку. До речі ти в бачила що в нас на поверсі нові сусіди заселилися? Я бачила з ними був хлопець твого віку, дуже навіть симпатичний)
- так ну що до чоловіка, з чого ти взяла що він в мене буде?)
А що до сусіда, ти мені що пропонуєш?
- ой, ну ти як завжди у своєму репертуарі, а я тобі пропоную з ним познайомитись)
- ага, а ще що? Взагалі-то я не шукаю собі хлопця, на відлік від тебе. До речі ти сказала що він мого віку?, от тобі і підходить як раз на 2 роки старше, як ти й казала)
- ТИ ЗОВСІМ З ГЛУЗДУ ЗЇХАЛА, ЧИ ЩО?
- а що не так?) 
- Даша ти зовсім здуріла, і до чого тут одразу хлопець може просто подружитись вийде
- ага, добре, а тепер побігли до школу, бо запізнимося

Поки дівчата йшли до школи вони сперечалися що до відносин, Даша казала що вони їй не потрібні, а Віка запевняла що вона просто ще не зустріла потрібну людину

- о Даш, дивись там наш новий сусід йде, він походу з нами в одній школі навчається

Попереду них йшов високий, міцний  хлопець з кудрявим, рудим волоссям зав'язаними у невелику дульку

- круто, а мені що з цього?

Запитала Даша скептично дивлячись на Віку

- ну як, познайомся поспілкуйся
- навіщо мені це? Тобі треба - ти й спілкуйся     
- ой теж мені, міс пофігізм, а прикинь він в твоєму класі буде 
- ага, а може в твоєму?)
- тьфу на тебе, вмієш ти все зіпсувати 
- хах, ну а що?
- ой все, я у свій клас, до зустрічі 
- ага

Дівчат зайшли у школу і розійшлись у різні боки коридору. Поки Даша йшла до класу вона задумалася над словами Віки: у їхніх школі було всього два 10 класи і вірогідність що сусід  опиниться саме в її класі була 50%. І у глибині душі Даша навіть хотіла щоб він потрапив до неї у клас, але лише тому що щоб у іншому класі його не зацькували за довге волосся. Не встигнувши продовжити монолог у себе в голові вона опинилася у дверей класу, зітхнувши та закативши очі дівчина відкрила двері та переступила поріг кабінету. З того року нічого не змінилося: дівчата сидять на партах в коротенький юбках під фарбовуючі очі та губи, хлопці горлають на весь клас не зрозуміло з якої причини. Провівши очима по всьому класу  Даша помітила двох нових учнів: перший був сіро-окий брюнет. По отоючих його особах було зрозуміло що той дуже високого про себе враження. А другий як не дивно - сусід. "Віка, собака, накаркала" подумала вона про себе і вже збиралася сісти за вільну парту, як хтось хлопнув по ній рукою: 

- Дашенька!

З награною посмішкою проговорила білокура дівчина

- Як я рада тебе бачити, на стільки рада що аж обійняти хочеться, та так обійняти щоб ти дихати не змогла) 
- А я дивлюсь ти за літо набралася сміливості і вирішила що зламаного носа тобі було мало, так Лінда?

З азартом запитала Даша

- Тільки спробуй мені щось зробити, я тебе закопаю і такґ ще раз мене Ліндою назвеш я тобі таке солодке життя влаштую

Даша одразу її перебила
  
- ха-ха-ха, налякала, ти спочатку себе відстоювати навчись, а потім вже мені погрожуй. А тепер відійди і дай мені сісти 
- з чого ти взяла що ти можеш тут сидіти?
- з того що ця парта ніде не підписана
- вона зайнята
- ким? Твоїм невидимим хлопцем?)
По виду дівчини було видно що вона спантеличена і озлоблена такою насмішкою з боку Даші. Але не встигла вона нічого відповісти, до класу зайшла вчителька 

- Так,  усі по місцям, ви двоє розійшлися, мені минулого року вистачило
По тону вчительки було зрозуміло: цей клас приніс її найбільшу кількість проблем за усі її роки роботи

- Анжеліка Ігорівна вона не дає мені сісти за парту

З надією на справедливість звернулася до вчительки Даша
  
- то в чому проблема? Сядь за іншу, он два вільних місця поряд з новенькими

Але не встигла та договорити Лінда її перебила

- ааа вибачте, поряд з Ігорем вже сиджу я, а ця парта для Поліни, вона просто окуляри носити почала тому їй потрібно бути ближче до дошки, щоб зір не погіршився)

З все такою ж награною посмішкою проговорила вона

- от і все вирішили Даша сідай до Єгора
По вчительці було видно що розбиратися хто де буде сидіти вона не збиралася, не дивлячись навіть на те що Даша теж носить окуляри   

- добре

Роздратовано проговорила дівчина та спрямувала у кінець класу. Кинувши рюкзак на підлогу, вона плюхнулась на стілець і ледве не впала разом з ним, але хлопець при тримав одною рукою стілець за спинку, в іншій він тримав книгу

- обережніше, бо покалічішся на початку року

Не дивлячись на дівчину проговорив він і знову взяв книгу двома руками

- дякую що сказав, я ж сама б не здогадалася

Все з такою ж дратівливістю проговорила Даша, в душі вона Очевидно не хотіла йому грубити, але зараз вона не дуже бентежилась про те що вона когось зачепила . Хлопець зітхнув і кинувши на неї короткий погляд знову вткуся в книгу.  Так він  просидів  всі заняття. Коли продзвенів дзвоник з останнього уроку усі зібрали речі та вийшли з класу, окрім Даши та Єгора, спочатку хлопець не звертав уваги на присутність дівчини, але довго мовчати він не зміг

- ну і чого ти тут сидиш?
Запитав хлопець кинувши книгу на парту, та піднявши голову до стелі заплющивши очі

- ти образився?

М'яко проговорила Даша намагаючись заглянути йому у обличчя 

- що?