Настав ранок. На берег прийшли діти з батьками.
Мама сказала хлопчику Міші:
— Пішли, Мішаня, збирати мушлі й камінці.
— А що таке мушлі? — здивувався він.
— Ось дивись, — показала мама. — Це мушля.
— Яка гарна! А звідки вона взялася?
— Колись у ній жили молюски: мідії, устриці, мурекси, рапани та інші.
Вони мешкають у морі й річках. А коли мушлі залишаються порожніми, хвилі приносять їх на берег.
Міша захоплено збирав мушлі, тримаючи їх у руках, ніби справжні скарби.
— Мамо, вони переливаються, а сонечко так гарно сяє на них!
І тут неподалік з’явилася Мурекс. Вона побачила хлопчика, який збирав мушлі, і його очі світилися від радості.
— Тату, дивися, що ми знайшли! — вигукнув Міша.
Тато усміхнувся:
— Дуже гарно, сину. Я теж у дитинстві любив збирати мушлі.
Мурекс подумала:
«Може, все було не дарма… Якби не шторм, діти не побачили б ці скарби».
І відтоді море дарує свої скарби тим, хто любить його слухати й берегти.
#421 в Різне
#59 в Дитяча література
дитячі повчальні казки, дитячі казки про природу, казки для всієї сімї
Відредаговано: 18.04.2026