СВЯТІ ФЕЇ

СВЯТІ ФЕЇ

  Святі Ангели духом своїм чистим і добрим та вельми потужним – породили духів Святих: мініатюрних то феї є дуже красиві, що аж красивіші за усіх жінок Земних.

  Фея АНЕЛЕЯ дуже красива з крила прозорі з спини, нюхає квіти Елегантність, кольору темно бузковий – фіолетовий яскравий і лагідний водночас у формі пелюсток лілій із заокругленням до середини з обож країв, а пахне дуже сильно елегантністю.

  А АНЕЛЕЯ з Фея Мур Фея шукають Оригінально квітку у всесвіті.

  Бо, ця квітка виліковує хвороби душевні. І вони нею воліють вилікувати хворі душі.

  АНЕЛЕЯ з Фея Мур Фея летять над лісом зимовим і бачать у лісі, сяє світлом білосніжним фея мініатюрна і елегантна та ніжна краса її, вона молилась на колінах відчуваючи м’які трави пахучі.

  Дві Феї сестри мовили до сестри їх у лісі, що вона тут робить і куди попрямує. А вона відповіла, що відпочивала і прямуватиме з цього лісу у долині до долини квітів. АНЕЛЕЯ розпитала її про дивну квітку, яку шукає, а та мовила, що знає, що та квітка – росте у центрі своєї долини райської, яка оточена кругом колами і лабіринтами – стінами хаосу, які захищають ті квіти цінні, які ростуть лише там і ц Царстві Божому. І стіни хаосу є радіація – кварки, які не пропускають людей.

  АНЕЛЕЯ і Ф. Мур Фея від своєї чистої думки рухають плавно 4 – ти прозорими крилами із спини від волі летіти, як рухаєш руками і ногами від думки. Летять над лісом у 0, 5 висоти над верхівками дерев покритих снігом, і їм є холодно від морозу сильного – 5, але у їх серцях гріє їх вогонь любові теплий із видом дівоча любов гаряча до одне одних фей Святих і насолоджуються свіжим морозяним повітрям та любов’ю Святою.

  Бачать лісових звірів: лисиць і котів та ведмедів.

  І летять і на них віє вітер морозяний південний, а вони летять на південь на цій планеті ЕЛЬЗЕНДЕЄР у однойменній галактиці у всесвіту де цей вимір є іншим, то не той де є галактика Чумацький Шлях, а інший.

  Обом є тепло на серці від того, що вони є у, цьому іншому вимір: всесвіті то мов ейфорія, бо їм є дуже приємно від цієї пригоди.

  Феї дихають киснем, і видихають кисень лісу, як віяння вітру лине кисень з їх рота і носів красивих і чистих – чистий кисень.

  Продовжують летіти і побачили пташку мініатюрну, яка співає глибоко – тоном.

  АНЕЛЕЯ сяє красою вся від ніг до лиця голови, а її очі є зелені лагідні, як і у Фея Мур Фея, яка мовила: «АНЕЛЕЯ, ти добра, я то відчула! Ми летимо у правильному напрямку до квітки». АНЕЛЕЯ мовила жваво: «ФЕЯ МУР ФЕЯ, ти є добра, я то відчула тоді коли ми обнімались. А серце твоє любляче лине до любові Святої, як і моє. Тож наша пригода цікава, але я можу силою свого духа вилікувати хворі душі, але квітку потрібно здобути, щоб люди собі її посіяли і мали, ці квіти, бо ми не будемо в галактиках вимірів жити, бо скоро полетимо додому у ЦАРСТВО Боже – вічне щастя».

  Феї духи летять і зупинились над людьми з хворі душі, яким вони є не видимими – ці люди їх не бачать. Бо духи є невидимі очам людським. Двоє людей чоловік і жінка є на романтичному побаченні обоє русяві, зеленоокі і ніжні вони повністю їдять салат «МІІЛЬ»: капуста кругла з присмаком глибокої приємності морква, морська капуста, терті яблука і, це помашчено майонезом і сметаною з медом ложка і олією на смак ситне і приємне смачне, п’ють вино червоне з малини дуже приємне, яке разом зробили з плодів малини, яку назбирали в лісі у липні. Обом є щасливо на серці, а феям радісно.

  Феям дуже сподобалась, ця романтика, але дві полетіли далі.

  Тепер – летять швидко дуже з швидкістю 119 км на годину, загорнуті у каптур – частина куртки рожевої яскравої і комфортної їх духовному тілу. І пролетіли 119 км лісу де далі бачать феї є схил униз дуже глибоко – де є долина пустиня де колись було озеро, яке висохло.

  І зрозуміли, що то є перший етап коло стін хаосу. І залетіли у пустиню де повітря дуже гаряче, що аж феї духом утворили мороз кисень із носа і їм стало прохолодно то є на половину тепло і на половину другу холодно і – це є приємно дуже, отак жити духом – духовно є благо комфортне.

  У пустині є каміння великі та багато піску жовтого, так багато, як зірок у всесвіті, які тепер сяють над ними – феї бачать біло – жовті зорі та барвиста зірка та блакитна красуня милують око.

  Летять у прохолоді над пустинею, і бачать яму, а далі гори – хребет посеред долини, дальше ями де колись були глибини великі озера. Показались трави сухі. Летять і побачили дим то лине з вогню вічного – клаптика, острівцю.

  Оминули дим і підлетіли угору де побачили край пустині, і залетіли у лабіринт – коло наступне; стіну хаосу до квітів.

  Лабіринт є лісом з товсті дуби між, якими є тонші дуби стовбури, а у горі великі гілля з листям.

  Феї Святі духи залетіли у дуб і є всередині дерева у гармонія з ним. І так пройшли багато дерев у площі 1 км, а далі вилетіли у небо і летять та летять і кінця краю не видно – лісовому лабіринту і побачили перевал, а за ним море.       

  Море є блакитним мов очі дівочі, які палають любов’ю, а море лине чистою свіжістю вологою і киснем чистим повністю. І то є затока – перед ними, яку пролетіли і летять і є над високими скелями камінними прямокутні світло брунаті під, якими течуть джерела вод переливаються у струмки чисті.

  Феї сестри і подруги полетіли далі, а рух їх є легким – дівочим.

  За скелями вони залетіли у ліс з ясени красиві дуже і стрункі, і то пролетіли теж де у центрі лісу побачили курган. А у лісі красиво.

  За лісом є долина трав то степ.

  Де росте цукрова тростина далі за зеленими травами, і є жовта.

  Фея АНЕЛЕЯ мовила ласкаво: «Давай, Фея Мур Фея, перенесемось духом своїм у долину квітів».

  Феї Святі перенеслись з одного місця степу у інше місце то є долина квітів, якими милуються і нюхають і насолоджують очами й носом та руками гладять.

  АНЕЛЕЯ мовила щасливим голосом: «Ця Оригінально Квітка пахне дуже сильно жіночністю і є білою яскравою і лагідною водночас».