2 ЧАСТИНА: ЧАРІВНІ ПРИГОДИ ЄЛИЗАВЕТА І ФЕЯ МУР ФЕЯ

СКЕЛЯСТИЙ ЛІС

                                Розділ 1 Ліс чарівний

1. Святі Фея Фея Мур Фея і дівчинка Єлизавета, обоє добросердечні і зеленоокі вирушили у подорож у скелястий ліс де милуються на міні скелях виросли дерева і кущі та трави.

2. І повітря там свіже і тепле із киснем чистим із запахами із дивних ягід червоних зворушливо солодкий запах, що аж від дихання отримуєш насолоду, і з’їли ці ягоди соковиті великі і насолодились.

3. І повіяв вітер дивний лагідно зворушливий, на відчуття приємний і їх погладив лагідно і зворушливо і теплом огорнув.      

4. І зайшли вони дальше в ліс і прийшли до річки чистої у лісі, якої звук течії є з відчуття Я річки від її безмежності жінки і звук з водою і теплої з прохолодні затоки бо у затоки впадають джерела вод холодні унизу, а в горі тепла вода і коли дівчата поплавали, то у них чутливість відчула прохолодність від змішання теплої і холодної води.

5. І побачили на березі на траві біля квітів лісових лілей лагідного червоного кольору оленя, який з ними розмовляє: «Привіт, вітаю вас у Скелястому чарівному лісі, я олень Агул, ви маєте розкрити таємницю цього лісу, і знайти заховані скарби і віднайти загублені душі у цьому лісі». І мовила дівчина: «Привіт, я Єлизавета, як нам то здійснити». І мовила Фея Мур Фея: «Привіт, я Фея Мур Фея, і ми з Єлизавета Святі, а ти»? І мовив Агул: «Я Святий, а, щоб, вам виконати мої доручення, потрібно йти вам по лісі і розмовляти з його мешканцями дивними звірами з душами чистими».

6. І пішли Святі дівчата дальше по лісі і прийшли на галявину де ростуть квіти бузкові ніжні, які пахнуть гострою насолодою, перед озером чистим де купаються у прохолодні воді Єлизавета і Фея Мур Фея і насолоджуються квітами. І пішли й є у хвойній частині лісу де ці дерева пахнуть собою із ніжною солодкістю і тут гукає на дереві сова і мовила: «Привіт, вам, я знаю чого ви бажаєте, і таємниця лісу – це є джерело дивне у цьому великому лісі і, як його активувати, і, що воно спричинить, а далі говоріть з жителями лісу». І полетіла Сова, а Єлизавета побігла за нею, а Фея за ними і загубила фея дівчинку у лісі у гукає: «Єлизавето! Єлизавето»! І тут бачить на ліщині білку, яка мовить: «Єлизавету, могло поглинути сяюче дерево». І фея прилетіла крилами над лісом у лісі до сяючого дерева, яке сяє золотистим і зеленим ніжним колір, а дерево має 5 товстих стовбурів порослих мохом і має листя, як у шовковиці, а плоди, як ожина драпак і мовило дерево: «Фея Мур Фея, ти шукаєш Єлизавету, а я її поглинула і тебе поглину». І поглинуло дерево фею, яка опинилась усередині дерева, і бачить усередині теж сяє – це світло і Єлизавета є у коконі спить і розбудила її фея, а Єлизавета мовила: «Фея, я бачила чудовий сон, а саме про таємницю лісу». І мовило дерево: «Я є жива і маю свідомість». І вийшли з дерева.

7. І йдуть Святі у лісі, а далі фея полетіла своїми прозорими крилами тримаючи у руках Єлизавету, і летять над лісом де ростуть фруктові дерева. І їх гладить вітерець прохолодний на відчуття солодка бадьорість і сіли вони на персикове дерево і їдять плоди персика соковиті із відтінком ніжна радість і солодкі, а Фея мовила : «Єлизавето – це благословення. Усі ці блага, а найголовніше – це є наше життя».

8. І прилетіли у лісі до замку на скелі де тече водоспад, і зайшли у замок красивий і там бачать є червоні штори і зелені, і там знайшли загублені душі. І там побачили Дмитро Романович Купець у глибокому спокої Замку пише свою нову книгу КАЗКИ ВІД ЧИСТОЇ ДУШІ де прочитали вони Святі є у ній. І Дмитро запалав любов’ю вогником добрим запалом із Ізабелла Любляча його дівчина і жінка та споріднена душа у двох серцях двома вогниками одним до фея, а другим до Єлизавета вони Святі запалали так само із двох сердець до них і між ними і виникла гармонія, а далі насолода, а далі блаженство відчуття, і вони обнялися і линуть любов лагідною відчуттями одне до одного.

9. Далі прилетіла Азалія Я жіноче Дмитра, його і Ізабелла споріднена душа і лине дуже сильним відчуттям поривчастим щастям до них, і вони теж залинули поривчастим щастям до неї, а Свята Азалія породила Я чоловіче Єлизавети, чоловіка Святого Люблячого. і у Замку є Святковий бенкет день народження Я чоловічого Єлизавета її з її я чоловіче, на, яке прийшли звірі лісові, і, які є Святі всі, іменинник і гості. І їдять вони страви породжені Азалія – це є салат з риби і помідорів та сиру і сметани із відтінком у смаку глибока радість і, їдять торт з суниці у шоколаді із смак жвава насолода, і п’ють вино виноградне червоне із відтінком смак лагідне щастя. І у кімнаті Замку на ліжку комфортному Святі Єлизавета і її Я чоловіче споріднена душа розмовляють про своє уявлення щастя. І відчувають щастя від одне одного.

10. І святі поспали у Замку де від тепла ліжка і прохолодності від однойменних вітрів у відчиненні вікна, вони бачать солодкі сни то є любов ласкава, якою, вони линуть до одне одного, і самі знаєте далі, якими почуттями від гармонії насолоджуються і у сон їх теж є прохолодно, де вони є на річці у човні. Далі прокинувшись щасливими у благословенній Землі у Скелястому лісі, вони пішли, після сніданку весільною їжею і напоями, які залишились у лі де у лісі розмовляють з вороною, яка мовила: «Привіт, вам, джерело дивне є у болоті, я покажу вам де саме у лісі, а ви залишіться у Замку на Зиму, бо Замок збудовано на природному джерелі природного газу і вам буде там тепло у люті морози, мов від любові у жахливому світі, але – цей світ прекрасний – казковий». І мовила Свята Азалія: «Ми Святі йдемо до джерела, і я його відкрию силою духа свого». І прийшли Святі до джерела і його розкрила від болота Дух Азалія силою своєю, і – це джерело є сфера велика із, якої виринають шість форм пірамід на горі заокруглених, як кістки з руки і Азалія активувала джерело то силою свого духа Святого, і джерело запрацювало: почало линути силою своєю невидимою і проникаючою, яка є мов ДНК у ліс і від неї ліс залинув і звірі і річка і озера та водоспад і вітри і кисень і світло собою відчуттями і запахами дуже сильними, і вони Святі насолоджуються утворивши – цей рай Амінь.