Він забуде і Юлю, і все, що сталося, наче страшний сон, закінчить навчання, і почне будувати своє життя так, щоб ніхто надалі не міг диктувати йому умови або примушувати до чогось...
Нік поклав ключі від квартири на видному місці, оглянув кімнату.
– Ну ось і все... – пробурмотів, підхоплюючи сумку на плечі, – Кінець...
– Тільки не для тебе...
Чорна постать вийшла прямо з дзеркала, що висіло на стіні в коридорі.
Нік відсахнувся.
– Я... не буду нічого робити... – сказав він тремтячим голосом і взявся за ручку дверей.
– Магія не терпить сліз і сопель. Магія – це сила...
Горон зневажливо подивився на Ніка.
Той зблід, немов полотно, і відступив назад.
Він не знав, що покликавши чаклуна з древнього світу одного разу, він відкрив йому можливість приходити коли завгодно...
Єдине, чого Горон не міг – це взаємодіяти з людським буттям. Саме для цього йому знадобився Нік.
Але оскільки той вирішив втекти і не виконувати умови договору, то Горон розлютився.
Вбити його? Ні, занадто просто і швидко.
І Горон вирішив піти на те, чого терпіти не міг – заволодіти чужим тілом для своїх власних цілей.
– Ти ні на що не придатний, – з огидою промовив він, – Ти ніколи не отримаєш могутності, тому що не гідний її. Слабкі повинні підкорятися і мовчки вмирати!
– Ти не зможеш довго впливати… – пробурмотів Нік, але Горон зробив різкий, нетерплячий жест рукою, змушуючи його замовкнути.
– Зате я можу дещо інше...
І він в одну мить втілився в тіло Ніка, став з ним одним цілим, взяв контроль над його розумом.
– Цього достатньо! – промовив задоволено, розглядаючи себе в дзеркалі.
Так, довго контролювати це тіло він не зможе. Не більше одного дня.
Горон відчував дивне занепокоєння.
Але оскільки час його світу і час світу людей зовсім не збігалися, він не міг знати, що Юля провалилася в минуле, і що його сестра скоро буде мертва...
Горон читав усі думки Ніка. Він знав усе, що знає Нік. Тому прийняв план Ніка – простий, надійний і без крові.
І тут задзвонив мобільний.
Горон відповів. Мовчки вислухав.
Зникла Юля! І її ніхто не може знайти. Телефон дівчини не відповідає. Макс з розуму сходить.
Горон нахмурився. Зникнення це здалося йому не добрим знаком, але змінювати через нього свої плани він не збирався.
Хто знає, де вона вештається!
А у нього тільки доба, щоб все зробити.
Він наповнив шприц потрібними ліками, закрив голку захисним ковпачком і сунув шприц у кишеню.
Потім вийшов з квартири.
До Юлиного будинку дістався за півгодини. Під'їзд був з кодовим замком, але йому пощастило – якийсь чоловік вивів вигулювати свою собаку.
Горон пішов, не ховаючись.
Все одно – побачить тут хтось цього хлопця чи ні.
Якби той виконав умови, він би йому допоміг. А так – плювати…
Чоловік поглянув на чужинця з легкою підозрою, але нічого не сказав.
Злетівши сходами на потрібний поверх, Горон підійшов до квартири і прислухався. Всередині почувся якийсь рух.
Отже, бабуля не спить. Ще б пак! Який сон, якщо ненаглядна онучка зникла...
Подзвонив у двері.
Звичайно, йому відразу відкрили.
– Доброго ранку, – м'яко посміхнувся він, попереджаючи питання, – мене звати Нік, я двоюрідний брат Паші.
– Ах, так, брат Паші. Юля щось говорила про вас… – занепокоєно пробурмотіла бабуля, – Заходьте, будь ласка.
Горон переступив поріг.
Було видно, як вона боїться запитати, і все ж запитала:
– Є новини? Розумієте, Максик у від'їзді, а я тут одна...
– Так, він дзвонив мені... Ми можемо поговорити?
– Перейдемо до кухні. У мене якраз кава готова...
Як тільки жінка повернулася до нього спиною, Горон дістав шприц і пішов за нею по напівтемному коридору.
– Я Юлю не дуже добре знаю, але в курсі того, що їй довелося пережити.
– Так, в ці дні сталося стільки... Мені здається, вона...
Домовити бабуля не встигла.
Горон миттєво підійшов впритул до неї, всадив їй в шию голку, випустив всю рідину.
– І Юля твоя теж здохне, – з ненавистю промовив він, дивлячись в широко розкриті, нерозуміючі очі жінки, – Не треба було пхати носа куди не слід…
Що ж, це Нік відмінно придумав.