Казки вічного кохання

46.2

Він забуде і Юлю, і все, що сталося, наче страшний сон, закінчить навчання, і почне будувати своє життя так, щоб ніхто надалі не міг диктувати йому умови або примушувати до чогось...

Нік поклав ключі від квартири на видному місці, оглянув кімнату.

– Ну ось і все... – пробурмотів, підхоплюючи сумку на плечі, – Кінець...

– Тільки не для тебе...

Чорна постать вийшла прямо з дзеркала, що висіло  на стіні в коридорі.

Нік відсахнувся.

– Я... не буду нічого робити... – сказав він  тремтячим голосом і  взявся за ручку дверей.

– Магія не терпить сліз і сопель. Магія – це сила... 

Горон зневажливо подивився  на  Ніка. 

Той зблід, немов  полотно, і відступив назад. 

Він не знав,  що  покликавши  чаклуна  з древнього світу одного разу, він відкрив йому можливість приходити коли завгодно...

Єдине, чого Горон не міг – це взаємодіяти з людським буттям. Саме для цього йому знадобився  Нік.

Але оскільки той вирішив втекти і не виконувати умови договору, то Горон  розлютився.

Вбити його? Ні, занадто просто і швидко. 

І Горон  вирішив піти на те, чого терпіти не міг –  заволодіти чужим тілом для своїх власних цілей.

– Ти ні на що не придатний, –  з огидою  промовив він, – Ти ніколи не отримаєш могутності, тому що не гідний її. Слабкі повинні підкорятися і  мовчки вмирати!

–  Ти не зможеш  довго впливати…  – пробурмотів Нік, але Горон зробив різкий, нетерплячий жест рукою, змушуючи його замовкнути.

– Зате я можу дещо інше...

І  він в одну мить    втілився в тіло Ніка, став з ним одним цілим, взяв контроль над його розумом.

– Цього достатньо! – промовив  задоволено, розглядаючи себе в дзеркалі. 

Так, довго  контролювати  це тіло  він не   зможе.  Не більше одного дня. 

Горон відчував дивне занепокоєння.

Але оскільки  час  його світу і  час  світу людей  зовсім не збігалися, він не міг  знати, що Юля  провалилася в минуле, і  що його сестра скоро буде мертва...

Горон  читав усі думки Ніка. Він знав усе, що знає Нік.  Тому   прийняв план  Ніка – простий, надійний і без крові.

І тут задзвонив  мобільний. 

Горон  відповів.  Мовчки вислухав.  

Зникла Юля!  І  її ніхто не може знайти. Телефон дівчини не відповідає. Макс з  розуму сходить. 

Горон нахмурився. Зникнення це здалося йому не добрим знаком, але змінювати через нього свої плани він не збирався. 

Хто знає,  де  вона вештається!

А   у нього тільки доба, щоб все зробити.

Він наповнив шприц потрібними ліками,  закрив голку захисним ковпачком і сунув шприц у кишеню.

Потім вийшов з  квартири.

До  Юлиного  будинку дістався за півгодини. Під'їзд  був з кодовим замком, але йому пощастило –  якийсь чоловік  вивів вигулювати свою собаку.

Горон пішов, не ховаючись.  

Все одно – побачить тут хтось цього хлопця чи ні. 

Якби той виконав умови, він би йому допоміг. А так – плювати…

Чоловік поглянув на  чужинця  з легкою підозрою, але нічого не сказав.

Злетівши сходами на потрібний поверх, Горон підійшов до квартири і прислухався. Всередині  почувся якийсь рух.

Отже, бабуля не спить. Ще б пак!  Який сон, якщо ненаглядна онучка зникла...

Подзвонив  у двері. 

Звичайно, йому відразу відкрили.

– Доброго ранку, – м'яко посміхнувся він, попереджаючи питання,  –  мене звати  Нік,  я двоюрідний брат  Паші.

– Ах, так,  брат Паші. Юля щось говорила  про вас… – занепокоєно  пробурмотіла  бабуля, – Заходьте, будь ласка. 

Горон  переступив поріг.  

Було видно, як вона боїться запитати, і все ж запитала:

– Є новини? Розумієте, Максик у від'їзді, а я тут одна...

– Так, він дзвонив мені...  Ми можемо поговорити?

– Перейдемо до кухні. У мене якраз кава готова...

Як тільки жінка повернулася до нього спиною, Горон дістав шприц і пішов за нею по напівтемному коридору.

– Я Юлю не дуже добре знаю, але  в курсі того, що  їй довелося пережити.

– Так, в ці дні сталося стільки... Мені здається,  вона...

Домовити бабуля не встигла.

Горон миттєво підійшов  впритул до неї, всадив їй в шию  голку, випустив всю рідину.

– І Юля твоя теж здохне, – з ненавистю промовив він, дивлячись в широко розкриті, нерозуміючі очі жінки, –  Не треба було пхати носа куди не слід…

Що ж,  це Нік відмінно придумав. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше