19.2

Юля на мить прикрила очі.

Філін торкнувся землі однією ногою –  звичне відчуття, але  потім опора несподівано зникла. 

Щось із силою хльоснуло її по обличчю. Груди  несподівано обпекло пронизливим болем.   

Повітря колючим клубком застрягло десь у горлі.    Трава, земля, сірі вологі колоди й небо, затягнуте низькими хмарами –  усе змішалося, перевернулося догори дриґом і сплавилося в одну безформну, брудну пляму з яскраво червоними плямами.  У шиї, біля основи черепа щось клацнуло  –  голосно й весело.

Філін відчайдушно заіржав, немов заплакав, а потім  іржання обірвалося. Слідом хтось закричав. Здається, це був голос Макса.

Самого удару Юля не зрозуміла.  А далі  уже не знала, хто вона така, бачила лише чорну громаду, що лежала на траві з якось дивно вивернутими ногами, а за кілька кроків від неї – щось маленьке, щупле, геть безпомічне. 

Захисний шолом  повільно покотився по  землі, вдарився об колодку і зупинився.

Вітер тріпав, рвав якесь лахміття, яке пливло в повітрі…

А потім щось спалахнуло, запалало, закричало страшними голосами, і життя померкло...

Моторошну картину падіння спостерігали не тільки тренер, Макс і пара дівчат з учебної групи, що підійшли подивитися тренування. 

Її також бачив і Ібергард, який  зачаївся біля річки.

Він з такою силою стиснув пальцями тонкі гілки кущів, що вони почали палати від безконтрольного сплеску магії. 

Задушливий липкий запах смерті повільно повз над полем і огортав берег річки блідо-червоним, невидимим для людських очей туманом. 

Вона загинула? Ніздрі Ібергарда затремтіли, розпізнавши серед цього смороду легкий, ледь вловимий проблиск живої крові. 

А потім повітря розірвав оглушливий звук сирен і щось почало відбуватися: на поле під'їхали машини, заметушилися якісь люди.

– Що з нею? – кричав Макс санітарам, з жахом дивлячись на бліде, з дивно загостреними рисами, обличчя  своєї подруги

Він  не міг, не хотів  вірити  у найгірше. 

Можливо, вона просто вдарилася, знепритомніла від страху і ось зараз розплющить очі, посміхнеться йому, скаже, що з нею все добре...

–   Важка  травма  голови, пошкодження хребта... Відійдіть, будь ласка... – один із санітарів жорстко відсторонив Макса, який,  намагався  схопити  Юля за руку.

–  Я поїду з вами! – крикнув Макс, – Вона моя наречена!

– Добре!  Швидше сідайте... 

І ноші, на яких лежала, пристебнута ременями Юля,  погрузили  в машину. 

І, знову заревівши сиреною,  швидка помчала в місто.

Друга машина, термінової ветеринарної служби, стояла тут же і кілька лікарів метушилися біля Філіна. 

Під його головою розтікалася калюжа крові. Очі  були відкритими, а з широко  роздутих ноздрей  вилетіли  прозорі струйки пару.

Один із санітарів розігнувся і сказав із жалем:

–  Мертвий... Укол не потрібен...

Олег із силою стиснув зуби. 

Трагедія, звісно, велика,  нічого не скажеш, але тепер доведеться шукати заміну одразу і вершниці, і коню. Поїздку на змагання ніяк не можна скасувати.

– Я складу рапорт про загибель коня, –  сказав  головний ветеринар, роблячи нотатки у своєму планшеті, потім махнув рукою:

– Забираємо! – і знову повернувся до Олега: – Співчуваю, друже! Дійсно, співчуваю… 

– Розтин би зробити, – тихо сказав Олег.

–  Навіщо? 

– Раптом це допоможе дізнатися, що сталося. Чому він так спіткнувся?   Невже просто нещасний випадок?

Ветеринар похитав головою.

– Це необов'язково... До того ж, дорого... Я ще раз його огляну і тоді дам тобі докладніший звіт.

–  А якщо я наполягатиму?  У  нашої організації є гроші. Я заплачу, щоб ти особисто провів розтин.

–  Домовимося! – ветеринар поплескав   Олега по плечу,  – І щодо  поховання…

Олег помовчав кілька секунд і сказав:

– Добре. Потримай його поки що в холодильнику.  Я подумаю, як краще все організувати. Імовірно, Юля захоче попрощатися, –  і додав рівним голосом: – Якщо виживе.

– Я не зможу тримати його там довго, ти ж знаєш...

–  Не безкоштовно...

–  Тоді домовимося, –  знову розуміюче посміхнувся ветеринар.

Шановні  прихильники фентезі-історій! Якщо читаєте, то,  скоріше за все,  книга вам подобається. Тож, будь ласка, не ігноруйте автора.  Залишайте вподобайки і коментарі!  Дякую!