Ця легенда завжди здавалася мені дивною. Дізналася я про неї вже після випуску з Kasa'ara at-Zufarin, і здивувалася, що вона вважається саме легендою, а не казкою для малечі. Дізналася я про неї випадково, збираючи казки, міфи та легенди на східній частині Ат-Рене. Саме Легенду про Дракона розповіла мені жінка з ат-Сотхе, і не дивлячись на те, що я розуміла, що навіть якби сам варіант, що зірки — це дірки в небі був правдою, дракони ніколи не були на континенті Сарстакар, бо не було знайдено жодного скелета цих істот та інших доказів. Найкращі вчені не можуть навіть дізнатись, були вони розумними створіннями чи такими самими хижаками, як вовки або ведмеді.
Я про це вирішила сказати тій людині, яка мені розповіла це. На що у відповідь повели заради доказів прямо до моря, щоб показати скелет. На секунду я навіть повірила, що, можливо, дійсно таки джадугари помилялися. Проте яке ж було моє полегшення й водночас розчарування, що я побачила всього-на-всього скелет кита. Так, він був більший, ніж усі інші представники його виду, і дійсно, через другий скелет, який лежав наче крила дракона, могли змусити людину на мить подумати про таке, але точно не до рівня, щоб створити ілюзію дракона й повірити в таку легенду. Однак вірили в неї не тільки на ат-Сотхе. Про всяк випадок я запитала про неї й на острові ат-Наа'Халл і в Ат-Велоті й та частина Ат-Рене дійсно у всьому впевнена.
Вирішила я не доказувати після першої недовіри їх до мене, що це не те, про що вони думають, і також я усвідомила, що не додати цю історію вигадану до збірника не можу також. Бо цей коментар з історією створення набагато цікавіший, ніж сама легенда.
Відредаговано: 17.06.2025