МІСТИЧНИЙ АПЕЛЬСИН

                                МІСТИЧНИЙ АПЕЛЬСИН

  ДМИТРО і АЗАЛІЯ є у літі на річці Стрий у Гніздичів, Львівщина, Україна, Європа  — лежать на коці чистому на камінні на березі порослим лісом і милуються чистою річкою Стрий, яка є красива дуже.

  АЗАЛІЯ запитала щиро: —ЛЮБОВ моя — ти хочеш Дива? ДМИТРО відповів щиро: — Хочу! І Я придумав — ти — це Я АЗАЛІЯ СВЯТА моя — створи  Апельсинове дерево — тут на березі річка Стрий. АЗАЛІЯ мовила Радісно і усміхнулась: — Це Любляча ідея, ну але ми єдине ціле — самі розуміємо, що у Зимі лютій на річці Стрий — її березі Апельсинове дерево — замерзне, хіба, що створити Апельсин, який вижеве при морозі у кімнаті річки Стрий з всі чотири пори року. — АЗАЛІЯ створила Апельсинове дерево на пісках у лісі — березі річки Стрий — у 50 м від річки Стрий й тримає за руку ДМИТРО — її Я і милуються деревом з яскраві зелені листя пахучі приємність великою, корою світло коричневою і цвітом білим ніжним — це красиве видовище при сонці золотистому.

  АЗАЛІЯ мовила, що помножила — це Апельсинове дерево із своя Душа де є Апельсиновій дерева — але менші — це у неї вийшло Духом ї Жіночим і Божественним: Святим, а ДМИТРО мовив їй, що: — Влий Містичну силу у апельсин. АЗАЛІЯ влила силу Містичну у Апельсин від Містичної сили невидимої,  але  відчутної: приємна і є Рай — зробила Апельсин більш Містичним  і заплодоносив — плодами круглими і великими — з оранжева шкірка Лагідного коліру й з синій плід теж Лагідного коліру.

  ДМИТРО і АЗАЛІЯ підійшли до Апельсину й зірвали його плоди і з’їли. — На смак солодка Містичність — мовили обоє. І тут опинилися у іншому світі — куди їх переніс плід — казково — Містичний і соковитий Дуже — це Апельсин Святий. АЗАЛІЯ: ДМИТРО бачать і насолоджуються Апельсиновим садом і лісом водночас — тих самих Апельсинових дерев і у них ходять.

  Повіяв вітерець Лагідний і зніс цвіт Апельсинів з дерев їх і несе по повітрі: кисню — це виглядає мов сніг, цвіт пахне Містичною насолодою — дуже сильно — це приємний запах дуже, який є естетичним і вдовольняє, вітерець погладив Лагідністю ДМИТРО і АЗАЛІЯ — і їм стало дуже приємно і зраділи — радістю великою і тут їм на голови впали плоди Апельсинів і вони — впали і бачать сни — ДМИТРО бачить такий сон: пірнув у глибоку річку чисту й бачить на дні водорості зелені — великі і густі та пишні, як Апельсиновий сад, і дістав перлину сферу й дивиться на неї й виплив і кинув її у Містичну Силу —  у ліс на березі із перлини — виросло велике і широке дерево з листя зелені, як у рослин великих — п’яти лопатеві — є без плодів, але бачить — милуючись красою: дерево струнке — це і міцне — зацвіло білим цвітом лиш тепер: одним, а тепер, ще трьома і все дерево вкрилося цвітом і знизу з під Землі на дерево нове — яке заплодоносило: перлинами білими жемчужина і ДМИТРО — це бачачи — здивувався і прибіг до величного дерева і з’їв одну і другу й третю жемчужину плоди, які на смак є солоні із відтінком легкої і рухливої Містичності — і йому сподобався — цей смак і він відчув солодкість і насолода, а від радісного сонця золотистого: усміхнувся й — це відчула АЗАЛІЯ його Я усередині нього. Сон АЗАЛІЯ: Вона бачить у Апельсиновому лісі бігають Леопарди, а над ними виникли Феї Святі ці Ангели жінки й навели свої палички на леопардів і створили їм на кінці хвостів — доповнення — це голова у формі людини — маленька з зелені очі чоловіки й жінки красиві.