БЕЗМЕЖНИЙ ЛІС

                                       БЕЗМЕЖНИЙ ЛІС

  АЗАЛІЯ Свята перенесла — Духом своїм своє Я ДМИТРО і його споріднена душа Марія і їх діти Рафаїл син і Розалія дочка — у інший вимір — всесвіт де є вони у Безмежному дубовому лісі — і АЗАЛІЯ мовила Любляче і щиро: — А тепер йдемо — ми Любляча сім’я Свята у Безмежному дубовому лісі — шукати і розкрити заховану ЛЮБОВ. Марія мовила Любляче: — Йдемо до Святої захованої Любові. ДМИТРО мовив Любляче: — ЛЮБОВ Свята зробить нас щасливими. Розалія мовила Любляче: — Я відчуваю, що цей ліс дубовий — справді Безмежний й те, що він росте — ззовні — до безмежності — розширюється — це чудесно і казково і ми воліємо здобути і розкрити заховану ЛЮБОВ. Рафаїл мовив Любляче: — Ці дуби красиві дуже — старі і молоді і середні — ми тут у літі — теж вони, ще зелені. А ЛЮБОВ захована нас кличе — Я — це відчув — тож йдемо ми Люблячі — до ЛЮБОВІ Люблячої! І вони пішли по долині лісовій дубовій де в низу є трави й опалі листя й квіти лісові лілеї і інші та рози і мох росте біля них — а там білі гриби — пройшли 100 м на захід — бо до захованої ЛЮБОВІ — йдуть по інтуїції своїй, а інтуїція їх підказує їм з їх душ чистих — йти на захід лісу у, якому меж немає, Святі відчули лісову Безмежність і у неї вірять і знову відчувають, що ліс — меж немає — цей, а є Безмежним й наплинуло відчуття, що вони є у лісовому царстві — а тепер бачать чітким зором хвилину дубовий ліс з дуби Американські і ті, що ростуть в Європі, а далі їх зір перемінився на хвилину на Надприродний зір —  дуже чіткий і зосереджений й більш бачучий — і ним насолоджуються дубовим лісом, а через хвилину зір  Святих перемінився на зір Люблячий — це погляд Любові у зорі — приємний і Лагідний. А їх лиця сяють Лагідною красою — постійно. — Люблячий зір — це погляд Любові — це очі Любові. — мовила Марія.

  Люблячі пройшли, ще 200 м у спокійному лісі тепер, як скеля, бо перед цим співали пташки ніжно, а тепер бачать оленя гарного — пасеться на березі — лісової річки з ширина 70 м і чиста з течії і острови. Олень мовив до них ніжно: — Привіт, вам Я вас уперше тут бачу, куди йдете — тут кругом ліс — лісове царство? ДМИТРО мовив щиро: — Привіт — тобі оленю — ми Любляча сім’я, йдемо до захованої Любові у цьому Безмежному лісі. Ти чув про неї? Олень мовив ніжно: — Я Олень ВЕРГАН, що означає ЛЮБОВ НІЖНА —  Я є ЛЮБОВ НІЖНА — але Я тут не захований — а Я чув про ЛЮБОВ СВЯТУ заховану у цьому лісовому царстві — те, що — це Оригінальна ЛЮБОВ — новий колорит ЛЮБОВІ! І ви правильно йдете, але ця ЛЮБОВ захована під таємничим. Лиш ЛЮБОВ — відриває ЛЮБОВ! Марія мовила Любляча: — Ми теж є ЛЮБОВ — тож Оленю Верган — ходи з нами до захованої Любові, бо ти теж є ЛЮБОВ — ЛЮБОВ НІЖНА! І Олень пішов з ними.

  Святі линуть силою Лагідно — постійно. Верган мовив голосом ніжної ЛЮБОВІ: — Бачу вашу ЛЮБОВ Лагідну — ваша краса і сила. Рафаїл мовив щиро і радісно: — ЛЮБОВ ЛАГІДНА — це наш успіх, бо радісними нас робить. Вони переходять річку й покупалися  в ній — а чоловіки зловили руками рибу Морена велику — по 8 штук кожен і вони вийшли на острів річковий де під дубом Американським і мохом — почистили рибу і з’їли її та пригостили Оленя Верган — було дуже смачно. На дубі побачили гніздо птахів — це яструби. Верган мовив щиро і радісно. — Тепер потрібно плисти річкою, бо ця річка з назва Дубова жила тече на захід. — Добре. — зрадів Дмитро. І вони попливли у річці з оленем. Пливуть у теплій річці з прохолодна течія — й через 300 м на захід — Рафаїл і Розалія вдарилася головами об дерево дуб повалений через цілу річку й пішли на дно ріки 1 і 5 м глибини де на дні каміння великі плоскі — а їх Батьки Люблячі їх витягнули й відкачали з них воду на березі. Батько запитав:  — Як ви так діти? Було ясно видно — цей повалений дуб! Раф. мовив: — Ми з Роза. — це побачили й пригнули голови, але течія ріки хвилями підняла нас у гору. Роза. щиро: — Батьки Люблячі, тут бурхлива течія, дякуємо, що врятували нам життя. Раф. щиро: — Так, дякую за врятоване життя.

  Святі пішли берегом річки — а далі попливли річкою Дубова жила — і відчувають щастя у ній плавати — олень Верган теж пливе з ними і мовив: — Виходимо! І вони вийшли йдуть по березі — дубів звичайних.

  — Що підказує вам ваша інтуїція? — запитала Марія. — Моя інтуїція підказує мені, що треба, ще йти прямо — але Я запалав — вогником ЛЮБОВІ і ним збагнув, що ЛЮБОВ захована під три тисячі літнім дубом — дуже товстим. — Мовив її ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ. — Молодчинка, мій Люблячий. — Марія поцілувала ДМИТРО.  

  Сім’я пішла по лісі й тут заспівали ніжно птахи їх тисячі в 1 км 2 — і лине дуже багато співу.

  Святі душі їх відчули у лісі — підіймається Містична сила лісу — піднялася і вони відчули, що вона ж раєм. І почала — закручуватися у формі спіраль у ліво — і у цьому вирі Містичної сили душі лісу — у них Люблячих — сталося психічне потрясіння позитивне і народилася радість потужна. А ДМИТРО  мовив радісно: — Он — цей дуб три тисячі літній і запалав вогником Любові з МАРІЯ — тримаючи її за руку і Рафаїл і РОЗАЛІЯ тримають Батьків за руки до дуба — і він розкрився й із нього потекла ЛЮБОВ ТАЙНА захована — рікою — це ЛЮБОВ ЕЛАСТИЧНА НАСОЛОДА — містично дубова — це її Оригінальний колорит — Святі нею насолоджуються — і АЗАЛІЯ влила ріку ЛЮБОВІ дубової у Містичну силу — і породило — дуб Оригінальний з Оранжева кора, як в літньої груші, а листя нефритові і пахне цей високий дуб і міцний й товстий — собою дубом Люблячим — дуже потужно — це райський запах — Люблячий дуб — і залинув красою дубовою Люблячою і лине цим відчуттям Люблячий дуб.

  А ЛЮБОВ дубова — еластично – містична насолода — і Містична сила — залинули собою постійно у мільйон раз сили — це райсько — казково і Надприродньо.

  А на новому нефритовому дубі гніздяться птахи — будують гнізда, бо ліс оселя птахів і звірів.

  І у цьому позитивному світі казковому — Безмежному лісі — настав Рай потужний.

  ДМИТРО мовив: — Це неймовірно — це надприродно. І МИ Любимо — це Любляче Святе. Марія обняла ДМИТРО, а РАФАЇЛ обняв Розалія і сім’я Свята разом насолоджуються райською Надприродністю.