Рожева шкарпетка

Жила-була дівчинка на ім’я Софія. Вона була весела, допитлива і дуже любила порядок… ну, майже завжди. Особливо коли справа доходила до шкарпеток.
Одного ранку Софія відкрила шафу, щоб вдягнутися до садочка, і раптом помітила щось дивне.
На полиці лежала одна-єдина рожева шкарпетка.
— Гм… — задумалась Софія. — А де ж твоя сестричка?
Шкарпетка тихенько зітхнула.
— Ой, якби ти знала… — прошепотіла вона. — Ми були парою. Завжди разом. Але вчора пральна машина зробила БУЛЬ-БУЛЬ-БУЛЬ, і моя сестричка кудись зникла…
Софія дуже здивувалася.
— Не хвилюйся! — сказала вона. — Ми її знайдемо!
І почалася велика шкарпеткова пригода.
Спочатку Софія заглянула під ліжко.
— Пил, машинка, олівці… але шкарпетки нема!
Потім вона перевірила у шафі.
— Светр, футболка, ведмедик… але шкарпетки нема!
Тоді Софія обережно підійшла до пральної машини.
— Машино, машинко, ти не бачила рожеву шкарпетку?
Пральна машина тихенько загуділа:
— Можливо… вона вирушила у шкарпеткову країну…
— А де це? — здивувалась Софія.
— Там, де губляться всі шкарпетки… — загадково відповіла машина.
Софія вже хотіла вирушати у далеку подорож, але раптом…
— АПЧХ!
Хтось чхнув.
Софія обернулася.
І що ви думаєте?
Із рукава її теплого светра виглянула друга рожева шкарпетка!
— Я тут! — сказала вона. — Я випадково залізла сюди після прання!
Перша шкарпетка аж підстрибнула від радості.
— Сестричко!
Софія засміялася.
— Ну ось! Тепер ви знову разом.
Вона одягнула обидві шкарпетки і сказала:
— Знаєте що? Відтепер я буду краще складати речі.
Шкарпетки теж були щасливі.
Бо найкраще у світі —
це не губитися… і бути разом.