Розділ 169: Примарна фігура в бібліотеці з привидами повертається

Амелія завжди була зачарована старовинною бібліотекою у своєму місті. Скрипуча підлога та запорошені книги викликали у неї відчуття, ніби вона поверталася назад у часі. Вона любила переглядати полиці та читати історії минулого.

Але була одна книга, яка завжди привертала її увагу. Це був великий фоліант у шкіряній палітурці з листовим золотом на обкладинці, і він стояв на найвищій полиці в найтемнішому кутку бібліотеки. Говорили, що воно прокляте, і ніхто не смів його торкнутися.

Одного разу Амелія залишилася сама в бібліотеці, і її цікавість взяла верх над нею. Вона простягла руку й взяла книжку з полиці. Він був напрочуд легким у її руках, і вона відкрила його на першій сторінці.

Прочитавши ці слова, вона відчула, як по спині пробіг холодок. Історія розповідала про примарну постать, яка переслідувала бібліотеку, прагнучи помститися тим, хто наважився прочитати прокляту книгу. Амелія спробувала закрити книгу, але вона не зрушувала з місця. Вона потрапила в пастку.

Раптом вона почула шелест, і вогники спалахнули. Холодний вітер віяв бібліотекою, і Амелія відчула присутність у кімнаті разом з нею. Вона підвела очі й побачила постать, що стояла в тіні.

Це була примарна жінка з довгим чорним волоссям і блідою шкірою. Вона була в білій сукні, а в руці тримала книгу. Амелія з жахом усвідомила, що це була та сама книга, яку вона читала.

Примарна жінка почала рухатися до неї, і Амелія спробувала втекти, але її ноги не рухалися. Жінка простягнула руку й торкнулася свого чола, і раптом Амелія перенеслася в інший світ.

Вона опинилася в бібліотеці, дуже схожій на ту, в якій була раніше, але вона була іншою. Стелажі були темні й покручені, а книжки зроблені з людської шкіри. Примарна жінка стояла перед нею, злобно посміхаючись.

«Ти увійшов у мій світ», — сказала вона. «І ти ніколи не підеш».

Амелія надто пізно зрозуміла, що потрапила під прокляття книги з привидами. Вона опинилася в пастці світу примарної жінки, де проведе вічність, читаючи книги, зроблені з людської шкіри, і страждаючи від гніву проклятого бібліотечного привида.