Був звичайний день, коли до картинної галереї зайшла жінка. Вона розглядала різноманітні картини, милуючись їхньою красою. Але коли вона йшла далі в галерею, то помітила щось незвичайне в одній конкретній картині. Це був портрет жінки, але в ньому було щось моторошне. Здавалося, що жінка на картині дивиться на неї тривожним поглядом.
Чим довше вона дивилася на картину, тим більше їй було не по собі. Раптом її охопило дивне почуття. Ніби щось охопило її. Вона спробувала відвернутися, але не змогла. Вона була приголомшена картиною.
Продовжуючи дивитися, жінка почала чути дивний шепіт собі на вухо. Вона не могла розібрати, що вони говорять, але зрозуміла, що вони йдуть з картини. Шепіт ставав голоснішим і сильнішим, аж поки жінка не відчула, що збожеволіє.
Так само раптово, як це почалося, це почуття покинуло її. Вона відскочила назад, мало не впавши на підлогу. Вона озирнулася галереєю, але, здавалося, ніхто не помітив, що сталося.
Відчуваючи приголомшення та розгубленість, жінка вийшла з галереї та пішла додому. Вона не могла перестати думати про картину та дивні відчуття, які вона викликала в неї. Тієї ночі їй наснилася жінка на картині, і вона знала, що їй потрібно повернутися і зіткнутися з цим.
Наступного дня жінка повернулася до галереї, вирішивши з’ясувати, що відбувається з картиною. Знову стоячи перед ним, вона помітила щось інше. Жінка на картині змінилася. Її очі, здавалося, слідкували за жінкою, але цього разу в її виразі було щось більш злобне.
Раптом жінку охопило бурхливе бажання. Вона простягнула руку й торкнулася картини, і щойно її пальці торкнулися полотна, її засмоктало всередину.
Коли вона відкрила очі, то виявила, що стоїть у темній кімнаті. Жінка на картині стояла перед нею, і вживу вона виглядала ще зловісніше. Жінка спробувала поворухнутися, але виявила, що не може. Вона опинилася в пастці всередині картини.
Дні перетворилися на тижні, а жінка залишилася в пастці на картині, не маючи змоги вибратися. Вона спостерігала, як люди приходили й виходили з галереї, але, здавалося, ніхто її не помічав. вона був поодинці в її власні особистий пекло _
Коли дні перетворювалися на місяці, жінка почала відчувати розпач. Вона знала, що ніколи не втече від картини, що вона приречена провести вічність у пастці всередині. Але одного разу сталося щось дивовижне. Молода дівчина зайшла в галерею і побачила картину. Вона помітила жінку всередині і відчула, що щось не так.
Дівчина пішла до галериста і розповіла йому про картину. Спочатку він їй не повірив, але коли вона наполягала, він нарешті вирішив придивитися. Коли він побачив жінку, що застрягла всередині, він негайно викликав допомогу.
До галереї приїхала група експертів-реставраторів, які акуратно зняли картину зі стіни. Вони відвезли його до своєї майстерні, де тижнями ретельно його реставрували. І, нарешті, одного дня картині повернули колишню красу.
Жінку, яка опинилася всередині, нарешті звільнили. Вона озирнулася навколо, збентежена й дезорієнтована, але надзвичайно рада, що вийшла з картини. Вона обійняла дівчину, яка допомогла її врятувати, сльози текли по її обличчю.
З того дня жінка пообіцяла більше ніколи не дозволити собі заволодіти картиною чи іншим проклятим предметом. Вона знала, що в світі існують темні сили, але вона також знала, що там є люди, які можуть допомогти в боротьбі з ними.