У запорошеній старій бібліотеці, глибоко в самому серці темного й страшного лісу, зберігався самотній фоліант, сторінки якого були наповнені таємничими символами та забороненим знанням. Мало хто наважувався її відкрити, бо було сказано, що той, хто це зробить, буде назавжди проклятий самою магією, що міститься на її сторінках.
Але одного разу на книгу потрапила молода вчена на ім’я Гелена. Вона була сповнена глибокої цікавості, і, незважаючи на попередження бібліотекарів, вона наважилася відкрити фоліант і заглибитися в його таємниці.
Коли вона читала, вона відчувала дивну енергію, що пробігала її тілом, і вона знала, що магія книги опанувала. Вона відчувала, як у ній зростає його сила, і знала, що вже ніколи не буде колишньою.
Цілими днями й ночами вона читала, ледве перестаючи їсти чи спати. Знання в книзі були величезними й жахливими, але Гелену охопило бажання знати більше. Вона вивчала чари та заклинання, і незабаром виявила, що здатна творити магію, про яку вона не мріяла.
Але з великою силою прийшла велика небезпека, і незабаром Хелену переслідували темні сили. Знання в фоліанті пробудили щось темне й жахливе в лісі, і тепер воно намагалося заволодіти нею.
Хелена знала, що вона повинна тікати, але магія всередині неї ускладнювала втечу. Вона відчувала, як темні сили наближаються до неї, і знала, що якщо не діятиме швидко, то буде втрачена назавжди.
Тремтячими руками вона закрила книгу й прошепотіла заклинання, викликаючи портал в інше царство. Портал з'явився перед нею, закручений вихор світла й тіні, і Гелена знала, що це її єдиний шанс втекти.
Не вагаючись, вона ступила через портал, залишивши проклятий фоліант. Вона опинилася в далекій країні, далеко від лісу та темної магії, яка її переслідувала.
Але навіть зараз вона знала, що магія в ній стає все сильнішою, і боялася, що одного дня вона повністю поглине її. Вона знала, що прокляття стародавнього фоліанта ніколи по-справжньому не покине її, і вона назавжди буде пов’язана з його магією, на краще чи на зло.