Емма щойно переїхала в нову квартиру, і коли вона розкладала речі, вона помітила велике старовинне дзеркало, притулене до стіни. Це був вражаючий витвір із вишуканим різьбленням і позолоченою рамою, але в ньому було щось неприємне. Емма не могла точно зрозуміти, але щоразу, коли вона ловила своє відображення в дзеркалі, вона відчувала холодок, що пробігав по спині.
Спочатку Емма намагалася ігнорувати це почуття і казала собі, що це лише її уява, але з плином днів відчуття неспокою тільки посилювалося. Вона почала уникати дзеркала якомога більше, але не могла позбутися відчуття, що щось спостерігає за нею зсередини.
Одного вечора, коли вона збиралася спати, Емма почула слабкий шепіт із дзеркала. Вона знову спробувала відкинути це як свою уяву, але шепіт ставав голоснішим і наполегливішим, доки Емма не розрізнила голос, який вимовляв її ім’я.
Емма відчула, як на її лобі виступив холодний піт, коли вона зрозуміла, що щось намагається донести до неї через дзеркало. Вона обережно підійшла до нього і, заглянувши в його глибину, побачила темну постать, що стояла за її відображенням.
Очі фігури сяяли потойбічним світлом, і коли Емма з жахом спостерігала за цим, він витягнувся з дзеркала й схопив її за зап’ястя. Емма спробувала відсуватися, але хватка фігури була надто сильною, і це затягнуло її у світ дзеркала.
Емма опинилася в темній, спотвореній версії своєї квартири, а дзеркало нависло над нею, як злий бог. Постать, яка затягла її, була там, і тепер Емма бачила, що це була якась тіньова істота з довгими тонкими кінцівками й безликою головою.
Тіньова істота заговорила з Еммою голосом, який лунав у її розумі, як темна мелодія. Воно розповіло їй, що століттями перебувало в пастці дзеркала і чекало на судно, щоб втекти в реальний світ.
Емма зрозуміла, що її обрали як цю посудину, і що тіньова істота весь час маніпулювала нею. Вона спробувала дати відсіч, але сила істоти була надто сильною, і вона була швидко переможена.
Відчувши, що вислизає, Емма зрозуміла, що їй потрібно зняти прокляття дзеркала, поки не стало надто пізно. Вона використала кожну частинку сили та сили волі, які у неї залишилися, і з останнім виплеском енергії розбила дзеркало на мільйон шматочків.
З розбитим дзеркалом тіньову істоту було вигнано назад до темного царства, звідки воно прийшло, і Емма звільнилася від його рук. Вона знала, що цей досвід переслідуватиме її все життя, але вона також знала, що перемогла темряву і ніколи більше не дозволить їй поглинути її знову.