Розділ 93: Прокляття ока чорного кота

Мія завжди була зачарована таємничим і незвіданим. Вона часто проводила години, досліджуючи паранормальні та незрозумілі явища, і одного разу вона випадково натрапила на стару легенду про прокляте чорне котяче око.

Легенда стверджувала, що котяче око був проклятий могутнім чаклуном, якого зрадив його власний знайомий, чорний кіт. Чаклун наклав прокляття на котяче око, тому кожного, хто володів ним, чекали нещастя та трагедія.

Мія була заінтригована цією історією, і вона вирішила відправитися на квест, щоб знайти око чорного кота. Вона шукала підказки і виявила, що око заховано в маленькому селі в глибині лісу.

Мія спакувала валізи й вирушила в дорогу, але в лісі було темно, і дерева, здавалося, шепотіли її ім’я. Вона відчула, ніби хтось спостерігає за нею, і її серце забилося від страху.

Після годин ходьби Мія нарешті дісталася села. Вона була покинута, залишилася лише маленька хатинка. Вона обережно увійшла в хатину і знайшла стару скриню. Всередині скрині було чорне котяче око.

Мія відчула, як її охопив страх, але вона не змогла встояти перед спокусою заволодіти проклятим предметом. Тримаючи око, вона відчула раптовий біль у руці й опустила око.

Око відскочило об підлогу й закотилося в сусідню дірку в стіні. Мія швидко дістала його, але помітила, що око світилося зловмисною енергією.

Вона спробувала покинути хатину, але двері були замкнені ззовні. Мія була в пастці, і вона відчувала, як хтось наближається до неї. Вона обернулася і побачила чорного кота з пронизливими зеленими очима, який дивився на неї.

Кіт кинувся на неї, і Мія відскочила назад, перекинувши свічку. Хатина згоріла, а Мія опинилася в пастці. Вона відчувала, як полум’я лиже її шкіру, і біль був нестерпним.

Саме тоді, коли вона подумала, що вся надія втрачена, з’явився кіт, і полум’я розійшлося навколо нього. Кіт підняв око чорного кота і підняв його до неба. Око світилося все яскравіше й яскравіше, поки не вибухнуло, і прокляття було знято.

Мія відчула, як жар і біль вщухають, і вона нарешті звільнилася. Вона подивилася на кота з вдячністю, але коли повернулася, щоб подякувати, кіт зник безслідно.

Мія знала, що їй дали другий шанс, і поклялася більше ніколи не шукати прокляті предмети. Досвід навчив її, що деякі речі краще залишити в спокої, а про деякі легенди краще забути.