Казка «Жирафа, що заплуталась у власній шиї»

У широкій савані, серед високих акацій, жила жирафа на ім’я Глорія. Вона була найвищою жирафою в усьому табуні, і її довга шия була гордістю. Але була одна проблема — Глорія не знала, як правильно повертати голову!

Щоразу, коли їй треба було подивитися ліворуч чи праворуч, вона починала крутити шию так, що сама себе заплутувала. Через це вона ходила навколо дерев колами, намагаючись розплутати свої думки і шию.

— Ой, ця шия — мов клубок ниток, — бурмотіла Глорія, намагаючись подивитися назад, але виявляла, що дивиться прямо перед собою.

Одного разу до неї підійшов веселий зебра Джек.

— Глоріє, що ти робиш? — спитав він, посміхаючись.

— Йду знайти спосіб повернути голову, не заплутуючись! — зітхнула жирафа. — Але поки що ходжу колами.

— Хм, — задумався Джек. — Може, ти занадто поспішиш? Спробуй зупинитися і подумати.

Глорія зупинилася, сіла на землю і почала думати:

— Ну добре, що я насправді хочу? — запитала сама себе. — Можливо, не треба бігти і крутитися, а спокійно повернутися?

Вона повільно повернула голову вправо — і, о диво, все вийшло!

— Ей, я змогла! — радісно вигукнула Глорія і навіть зробила маленький танець навколо акації.

Джек посміхнувся:

— Бачиш, іноді потрібно просто зупинитися і подумати, щоб знайти правильний шлях.

Але на цьому пригоди не закінчилися. Наступного дня Глорія намагалася показати іншим жирафам свій новий навик — повертати голову без заплутування. Та в останній момент вона заплутала свою шию у гілках акації і зависла, наче мішок із листям.

— Ой-ой, — засміялася Глорія. — Мабуть, ще треба трохи потренуватися!

Її друзі сміялися разом з нею, і всі зрозуміли: навіть найскладніші проблеми можна вирішити з гумором і терпінням.

Мораль: Не бійтеся зупинитися і подумати, перш ніж діяти — це допоможе уникнути зайвих плутанин і зробить життя легшим.