Казка «Восьминіг, що плутав свої щупальця»

У глибинах блакитного океану жив веселий восьминіг на ім'я Отіс. Він був надзвичайно допитливий, але мав одну дуже кумедну проблему — він завжди плутав, яке щупальце куди належить!

Щоранку Отіс починав свій день із спроб знайти свої улюблені морські мушлі, але замість цього випадково хапався за власний хвіст або торкався ока.

— Ой-ой, — казав він, розгублено дивлячись на свою «восьминіжу пащу». — Чому я так плутаюся? Це ж не так складно!

Одного дня Отіс вирішив влаштувати порядок у своїй кімнаті — підводній печері, яка була заставлена коралами, морськими зірками і рештками старих кораблів.

— Добре, — промовив він, — почнемо з найближчого до мене щупальця!

Він простягнув перше щупальце — і, о жах, зачепився ним за власний ніс!

— Ех, не так, — зітхнув Отіс і посміхнувся. — Треба ж якось навчитися!

Щоб знайти рішення, він звернувся до своєї найкращої подруги — рибки на ім’я Лулу.

— Лулу, — сказав він із хвилюванням, — я постійно плутаю свої щупальця. Можеш мені допомогти?

— Ха-ха! — засміялася Лулу. — Ну, я можу підказати тобі, які щупальця які, але ти ж сам повинен навчитися їх відрізняти!

Вона запропонувала гру:

— Давай зробимо так: я називатиму номер щупальця, а ти будеш його піднімати!

— Чудова ідея! — оживився Отіс.

Гра почалась. Лулу кричала:

— Підніми щупальце номер 3!

Отіс нахилився, потягнувся, але підняв… номер 5!

— Ой-ой! — засміявся він. — Мої щупальця наче з власним життям!

Такий веселий хаос тривав увесь день. Восьминіг та рибка сміялися, плуталися, а іноді навіть чіплялися одне за одного своїми щупальцями, ніби танцювали незвичайний морський балет.

Потім Отіс помітив, що найважливіше — не стільки пам’ятати номер щупальця, скільки вміти пристосовуватися.

— Знаєш, Лулу, — сказав він, розчулено глянувши на неї, — навіть якщо я плутаюся, я завжди знаходжу, що мені треба, — і це робить мене щасливим!

— Отіс, — відповіла рибка, — це і є справжній талант!

Із того часу Отіс навчився любити свої плутанини і користуватися ними як перевагою. Він навіть став найкращим танцюристом серед морських мешканців — адже хто ще може так граційно заплутатися у власних щупальцях і не впасти?

Мораль: Навіть якщо життя плутає і все здається заплутаним, важливо не втрачати оптимізму і шукати свій власний вихід із будь-якої ситуації.