Казка «Книфон™ — революція сторінки й пікселя»

Після тієї неймовірної ночі, коли книжка й Слайп нарешті порозумілись, у кімнаті Лева запанував спокій. Вперше за довгий час ніщо не пищало, не мигало, не просило «перезавантажитись».

Аж раптом Слайп прошепотів:
— Знаєш… Ми з книжкою схожі. Тільки в мене екран, а в неї сторінки. В мене гіфки, а в неї — описи. Але ж… ми обидва хочемо бути поруч із ним.
Він замислився. І додав:
— Хочу бути… чимось більшим.

Книжка підморгнула (ну, внутрішньо, бо вона не має повік):
— А може, настав час зробити революцію?

І так народилася ідея КНИФОНА™.

Розділ 1: Проєкт «Книфон™»
Слайп дригнув антенкою Wi-Fi і прошепотів:
— У мене є прошивка для зуму, Google Docs і годинника. А в тебе?

— У мене — запах старих сторінок, шелест абзаців і… драма, що триває вже сторінок 312.

— Ми поєднуємося? — запитав Слайп.

— Сторінки готові до апдейту, — урочисто сказала книжка.

І почалось.

Слайп приніс корпус із зарядкою.
Книжка принесла сюжет про лисицю, яка стала мером.
Лев вставив їх у рюкзак — і… не помітив нічого. Але щовечора хотів читати. А вранці — дякував за мудрий «блокувальник лайків після 22:00».

Розділ 2: Перший користувач
Лев виніс Книфон™ на вулицю. Там була його сусідка Ліза, яка ніколи не знімала навушників і думала, що «історія» — це сторіс в інстаграмі.

— Це що? Айпейдж? — перепитала вона.

— Ні, — сказав Лев. — Це Книфон™. Він читає тебе. А не ти його.

Ліза зняла навушники. І почула:

«Ліза боялась зізнатись, що любить вишивати хрестиком, бо всі казали, що це не “трендово”…»

— ЕЕЕЕ! ХТО ВЗАГАЛІ ЗНАЄ ПРО МОЄ ВИШИВАННЯ? — вигукнула вона, червоніючи.

— Книфон™ не зберігає дані. Він відчуває тебе.

— Це що, магія?

— Це просто книжка… і телефон. Разом.

Розділ 3: Світ захоплює сторі-апгрейд
Невдовзі кожен другокласник захотів Книфон™.
— Він навчився виключатись, коли ти засмучений.
— Підказував місця без Wi-Fi, якщо ти забував відпочити.
— Видавав рандомні мудрості з класики, але у форматі мемів.

Батьки раділи, бо діти читали.
Діти раділи, бо книжка стала «в тренді».
Слайп радів, бо він відчув себе не просто ґаджетом, а кимось... важливим.

Розділ 4: Зустріч із великим босом
Один день до кімнати Лева прийшов мега-телефон Галактіфон 9000 Ultra Plus. Він гримів:

— Ви тут зробили щось… старомодне!
— Ми зробили щось живе, — відповіла книжка.

— Ваша аудиторія — школярі!

— Наша аудиторія — ті, хто не боїться почути тишу.

Галактіфон завис.
Але, перш ніж піти, прошепотів:
— А… у вас є версія… з коміксами?

Книфон™ підморгнув.
— Скоро буде апдейт.

Фінал
Тепер Книфон™ був у кожному рюкзаку, на кожній лавці, у кожному тихому куточку світу.

А найкраще в ньому було те, що він умів слухати.
Іноді — просто мовчки.
А іноді — в голос героя книжки.
А іноді — в голос тебе самого.

Мораль:
Поєднати старе й нове — значить не втратити жодне. Бо магія — вона там, де є і сторінка, і піксель. І трохи тиші всередині.