Казка «Ведмідь, який боявся меду»

У густому лісі жив маленький ведмедик на ім’я Тімко. Він був пухнастий, з круглими вушками і величезними лапками, але мав одну дивину — зовсім не любив мед! Такий дивний ведмідь серед лісових мешканців був справжньою сенсацією.

— Тімко, ну як так можна? — здивовано питав його друг білочка Степан. — Мед — це ж найкраща смакота! Солодкий, липкий, пахучий!

— Та ні, я його боюся, — зізнавався ведмедик. — Коли я пробував вперше, мед прилип до носа, і я мало не захлинувся. З тих пір — ні.

Одного разу Тімко вирішив: час шукати іншу смакоту. Він пішов до дупла, де старий ведмідь Микола збирався варити варення.

— Дай спробую, — попросив Тімко.

— Ось, тримай! — простягнув Микола банку з варенням із чорниці.

Тімко взяв ложку, обережно попробував і широко посміхнувся:

— Ого, це смачно! Але не мед…

У цей момент з-за кущів вибігла зайчиха Зоя з мармеладом у лапках.

— Тімко, ти маєш скуштувати мій мармелад із журавлини! Він такий кисло-солодкий, що мед з ним і поруч не стояв!

Ведмідь спробував, і йому стало весело від яскравого смаку.

— Ха-ха! Це клас! — сміявся він, — але я все ще не люблю мед.

Тим часом сусідка сова Олена принесла корзинку з горіхами в карамелі.

— Ммм, спробуй це, — мудро порадила вона. — Ведмеді мають бути не лише сильними, а й розумними гурманами.

Тімко жував горіхи, задумуючись:

— Знаєте, мені подобається все, крім меду.

І тут йому на зустріч вибігла маленька лисичка Лія, яка сміялася:

— Тімко, а ти пробував морозиво з ягід? Це моя улюблена смакота!

— Ні, — здивовано відповів ведмідь, — але хочу спробувати!

Вони разом пішли до озера, де стояла хатинка з морозивом, яке готувала добродушна їжачиха Маруся. Тімко взяв перший холодний ложечку — і аж затремтів від приємного холоду.

— Ось це справжня смакота! — вигукнув він.

Усі звірята радісно аплодували.

— Ти знаєш, Тімко, — посміхнувся Микола, — не всі ведмеді люблять мед. Головне — знайти те, що приносить радість.

— Так, — погодився Тімко. — Бо кожен має свою справжню смакоту.

З того дня ведмідь Тімко став відомим гурманом лісу. Він навчив усіх, що не варто боятися шукати своє, навіть якщо це не те, що очікують інші.

Мораль: Не всі речі тобі підходять, і це нормально. Важливо знайти саме те, що робить тебе щасливим.