Казка «Пельмень, що влаштував страйк»

У глибинах морозильника, серед снігових кучугур і замерзлих пакетів, жив маленький пельмень на ім’я Пельчик. Йому вже набридло бути просто звичайною вечерею.

— Ха! — подумав Пельчик, дивлячись на рівних собі равіолі, які завжди отримували більше уваги. — Чому равіолі мають більше поваги? Вони ж такі ж тістові кульки, як і я! Мені теж хочеться визнання!

І ось Пельчик вирішив: досить! Він організує страйк.

— Увага, товариші пельмені! — вигукнув він, стукаючи у пакет з морозивом. — Ми заслуговуємо на рівні права з равіолі! Більше не будемо просто лежати тут і чекати на каструлю!

Равіолі, які лежали неподалік, посміхалися і махали йому своїми тоненькими «пелюстками».

— Ну що ти, Пельчику, це ж просто їжа, — буркотіли вони. — Хто нас слухатиме?

Але Пельчик не здавався.

— Якщо нас не почують, — серйозно сказав він, — ми зробимо так, що кухар не знатиме, що з нами робити!

І почалося: пельмені перекрили вихід із морозильника, закрили пакети, які зазвичай відкривали для них, і навіть заморожені котлети підтримали протест.

— Ми замерзли від вашої байдужості! — скандували вони.

Тим часом на кухні хазяйка відкрила морозильник і з подивом побачила цей хаос.

— Що це за метушня? — здивувалась вона, намагаючись розморозити пельмені.

Пельчик, як справжній лідер, виступив із останнім словом:

— Ми хочемо, щоб нас поважали, готували з любов’ю і іноді навіть додавали спеції!

Хазяйка сміялася:

— Ой, ви такі смішні! Але знаєте що? Зараз я приготую вас так, що ви будете найсмачнішими пельменями у світі!

Пельчик з побоюванням поглянув на друзів, а потім усміхнувся.

— Ну що ж, якщо це шлях до визнання — ми готові!

І вони з радістю пірнули в киплячу воду, знаючи, що іноді протест може змінити навіть морозильник.

Мораль: Коли ти — пельмень, твоє слово теж має вагу. Особливо заморожене.