Казка «Ванна, яка мріяла стати басейном»

У невеличкій ванній кімнаті стояла Ванна Люсьєна. Вона була не просто ванною — вона була найзвичайнішою, хоч і дуже доброю ванною, яка дуже хотіла стати… басейном.

— От би мене наповнили не просто водою з крану, а дощовою! — мріяла Люсьєна, поглядом ловлячи кожну краплинку, що капала з крана.

Одного разу, коли господарі не помітили, Люсьєна хитро підморгнула крані й почала збирати дощову воду з відкритого вікна.

— Нарешті! — вигукнула вона, наповнюючись прохолодною свіжістю. — Ось це життя!

Та цього було мало. Вона зайшла у свій «інтернет-магазин ванн» і замовила… водні кульки — маленькі, яскраві, як кульки з ігрового майданчика.

— З цими я точно стану басейном! — раділа вона.

У ту ж ніч хтось постукав у двері ванної кімнати. Це була сімейка качок, які прибігли погрітися після дощу.

— Привіт, Люсьєно! — сказала мама-качка, — чи можна нам поплавати у твоїй ванні?

— Звісно, ласкаво прошу! — відчула себе справжнім басейном Люсьєна.

Качки весело плигали у водних кульках, розкидаючи бризки на всі боки.

— Оце справжня вечірка! — реготала Люсьєна.

Але раптом до кімнати зайшла господиня й побачила мокру купу качок.

— Ой-ой! — засміялася вона, — Люсьєно, ти точно не ванна, а цілий аквапарк!

З того дня ванна Люсьєна отримала нову мрію: стати найвеселішим і найзатишнішим басейном для всіх, хто шукає радості.

Мораль:
Розмір — це не межа. Це просто кількість фантазії та друзів, які роблять життя яскравішим.