Казка «Курка, яка думала, що вона принтер»

У звичайному селі, серед звичайних грядок і невиправдано сердитих гусей, жила зовсім незвичайна курка на ім’я Квока. Вона не кудкудакала, не знесла жодного яйця за своє життя, і замість того щоб клювати зерно, вона вдивлялася в небо… або в розетку.

— Вона зламана, — сумно зітхала бабуся Орися, власниця Квоки. — А така перспективна була. З комбайнерського роду…

Але Квока мала свою правду.

— Я — принтер, — твердо сказала вона одного ранку, — і я друкуватиму сенс життя. І рецепти запіканки.

Перший листочок з’явився неочікувано.

Селяни, як завжди, прийшли по яйця. Від курей чекали стандартної програми: яєчко, легкий погляд байдужості, трохи пір’я у вухо.

Але Квока...
Задрижала,
зашипіла,
і з неї знизу...

«Не забудь сьогодні посміхнутись. І не пий воду з калюжі — знову буде, як минулого разу.»

— О Господи-Боже, вона… ДРУКУЄ?! — ахнула Орися.

На другий день — новий листок:

«Якщо не хочеш чистити картоплю — ховайся у дровітні. Там тебе ніхто не знайде до обіду.»

Селяни почали приходити вже не по яйця, а по поради. Хтось навіть приніс їй папір і поставив табличку:
"Квока-Прінтер: натисни на дзьоб, щоб отримати натхнення"

Діти захоплено натискали їй на голову, і вона видавала:

«Не забувай: навіть борщ може бути мистецтвом, якщо додати серця (і сала).»

«Не варто сперечатись із гусьми. Вони злопам’ятні й об’єднані.»

Слава Квоки дійшла до міста.
Приїхали журналісти, інстаблогери, навіть якийсь дід з Британії, що казав:
— Я знаю, що це лазерна модель, я таких бачив у 80-х.

Але якось Квока збилася з ритму.
Замість порад вона видала:

"Помилка 404. Яйце не знайдено. Перезавантажте курку."

— Вона втомилась, — злякалась Орися. — Вона ж без вихідних, без кави, без Wi-Fi!

Селяни влаштували мітинг:
"Дайте Квокі відпустку!"
"Принтер — теж птах!"
"Free the beak!"

Тоді курці дали три дні на гойдалці, сім кукурудзяних зерняток, SPA з пилюкою і масаж крил.

Після цього вона повернулась — і видала:

"Дякую. Порада на сьогодні: часом, щоб бути продуктивним, треба трохи полежати, потупити в стіну і згадати, хто ти є. І що ти — курка. Але, може, трохи принтер."

І відтоді в селі ніхто не дивувався, якщо замість яйця з курки випадала мотиваційна цитата.

Мораль:
Якщо ти видаєш щось корисне — люди зносять тобі зерно. Навіть якщо ти курка з USB-інтерфейсом.