Казка «Зуб, який хотів піти на вечірку»

У маленькій кімнаті, освітленій ледь помітним світлом нічника, лежав молочний зубик на нічній тумбочці — у спеціальній коробочці, адже так зазвичай роблять діти, коли втрачають зуби. Та цей зубик, якого звали Зубко, почувався зовсім нещасним.

— Ну і що, що я молочний, — бурмотів він, — мені ж не хочеться просто лежати під подушкою і чекати, поки прийде зубна фея. Я хочу на вечірку! Потанцювати, пожартувати, відчути, що життя — це свято!

Зубко глянув навколо. Все було тихо і спокійно. А йому так хотілося руху, веселощів!

— Ех, якщо б тільки можна втекти…

І тут, як ніби почувши його бажання, у кімнаті з’явився промінчик світла — зубна фея прилетіла тихо, як метелик.

— Привіт, Зубко! — прошепотіла вона, розмахуючи блискучими крилами. — Час на вечірку!

— Вечірку? — здивувався зуб. — Я думав, що ти мене просто забереш і покладеш кудись… Там, під подушкою…

— Та ні! — посміхнулася фея. — Вечірка для всіх зубів, що відпали! Це традиція. Кожен зуб має останній танець, і я запрошую тебе.

Зубко засвітився радістю:

— Справді? Я ж думав, що це кінець.

— Ні, це початок нового розділу, — сказала фея.

Вона обережно підхопила Зубка і разом вони полетіли у світ нічної казки.

Нічна тусовка зубів
Місце вечірки було казкове: блискучі люстри з перлин, сцена зі сяючими гірляндами, і сотні зубів у найрізноманітніших образах.

— Ого! — вигукнув Зубко, — тут навіть є старі зуби мудрості!

— О, і не лише мудрості, — сміючись, відповів йому старший зуб — «Вінтажний» — у окулярах, — ми збираємось раз на рік, щоб згадати всі моменти, коли ми були потрібні.

Зубко став танцювати під музику, що нагадувала дзвін келихів і тихий шелест вітру.

— Ей, хочеш спробувати зубний торт? — запрошував один маленький різець.

— І навіть коктейль зі слини! — підхопила фея зі сміхом.

Несподівана пригода
Раптом з’явився Злобний Карієс — маленький, але підступний шкідник, який намагався зіпсувати веселощі.

— Ха-ха! — гикнув він, — Я знищу цю вечірку!

Зубки затремтіли, але Зубко виступив вперед.

— Ти не зіпсуєш наші танці! Ми разом сильніші!

І, наче чарівник, Зубко блиснув білим сяйвом, і Карієс втік, тікаючи в темряву.

Ранок і новий початок
Коли фея повернула Зубка під подушку дитини, він уже зовсім не боявся. Він знав, що навіть якщо це останній танець, він був найяскравішим.

— Спасибі, що запросила мене, — прошепотів він усміхаючись.

— Навіть зуб має право на останній танець, — посміхнулася фея у відповідь.

Мораль
Навіть маленький зуб має право на свято і на яскравий останній танець.