Казка ««Запашна революція» або Пінгвіко & Фабрика Аромашкарпеток™»

Після світового успіху своїх льодових показів, інтерв'ю для журналу "GQ — Глямурний Пінгвін", Пінгвіко одного дня задумався:

— Мода — це не лише про вигляд… це про відчуття! Чому шкарпетки не можуть… пахнути? — сказав він і замислено вдихнув одну з пробних пар.
— Пахне… кригою й водоростями. Не те.

Тоді Пінгвіко підняв дзьоба і вигукнув:

— Мені потрібна фабрика запахів! І вона має бути тут, на південному узбережжі, де вітер завжди дме у правильному напрямку — прямо в ніздрі покупця!

Створення фабрики
Фабрика будувалась на уламках старого кита (той вже давно переїхав у тепліші води). Стеля — із прозорої криги. Стіни — з блоків ванільного снігу, які чомусь пахли вафлями.

Головним інженером став морський кіт, на ім’я Лапінатор, що в минулому проєктував катапульти з крабів.

— Нам потрібен запашний катализатор! — сказав він. — Я пропоную змішати:

Тепло риб’ячої любові,

Настоянку із сну мандаринів,

І крапельку… пінгвінячого ентузіазму!

— У мене його хоч відливай! — відповів Пінгвіко й стрибнув у чан.

— НЕ ДОСЛІДНО! — закричали всі. Але пізно.

Експериментальні аромати
Фабрика запустила виробництво. Перші аромати шкарпеток:

«Сардина на сніданок» — теплий, домашній запах, чудовий для ранкових прогулянок.

«Полуниця з айсбергом» — солодкий із нотками морозу.

«Я мрію про відпустку» — пахне пісочком, кокосом і тюленем у сонцезахисних окулярах.

«Мамина риба» — особливо зворушливий аромат.

«Бунтарська водорість» — для пінгвінів-рокерів.

«Запах нічного плавання» — трохи містичний, трохи сирий, дуже модний.

Веселий конфуз
Але одного дня нова серія шкарпеток «Пікантна зима» мала невеличкий збій. Замість аромату кориці — шкарпетки почали виділяти запах ферментованого планктону.

Покупці реагували по-різному:

— Ммм… як у бабусі в льосі! — сказав один старий пінгвін із ностальгією.

— Це що, мій дідусь пройшовся по них? — здригнулась пінгвінка з рожевим бантом.

— Ми всі помремо! — закричала чайка й знепритомніла на складських водоростях.

Пінгвіко вибіг із лабораторії в шкарпетках із запахом карамелі та паніки, і вигукнув:

— Спокійно! Це… тимчасова сенсорна атака! Ми назвемо це нюховий експеримент в стилі "альтернативна пряність"!

І на диво, новий аромат розійшовся як "обмежена серія для справжніх гурманів". Один морж купив 17 пар і сказав:

— Нарешті щось авангардне!

Магазин емоцій
Пінгвіко запустив спеціальний магазин «Шкарпетки настрій!». Там можна було вибрати шкарпетки під емоцію:

сумуєш — «запах теплих обіймів»

злий — «ментолова перезагрузка»

радієш — «цитрусовий вибух з нотками тупцювання»

закоханий — «запах першого лапатого поцілунку»

Кожен пінгвін міг відчути… себе в ароматі.

Епілог
Фабрика Пінгвіко працювала цілодобово. Його шкарпетки носили не тільки пінгвіни, а й:

моржі (на вуса)

чайки (на дзьоб)

ведмеді (як ароматизатори в барлогах)

і навіть люди… десь далеко, в Бучі, замовляли посилку з написом:
"Аромат дитинства, якого я не пам’ятаю, але точно хочу"

І Пінгвіко, сидячи на даху фабрики, вдихав запах нової серії «Сонце, яке ще не встигло зайти», і казав:

— Можливо, це лише шкарпетки… але з запахом мрії.

Мораль:
Навіть у найпростішому — є магія. Головне — додати краплю серця, трішки шаленства і… каплю риб’ячого екстракту.