Казка «Пінгвін, який ненавидів холод і носив шкарпетки»

Або як одна пташка зробила моду на тепло.

На найпівденнішому краю світу, де мороз щипає за дзьоба навіть найстійкіших птахів, жив собі пінгвін на ім’я Пінгвіко. Він був пухнастим, доброзичливим, але… з однією маленькою проблемою.

— Я НЕНАВИДЖУ холод! — бурмотів він кожного ранку, коли просинався у своєму крижаному гніздечку.

— Але ти ж пінгвін! Ми створені для холоду! — вигукував його старший брат Буго.

— Ага. Так «створені», що я вже третю ніч сплю, обгорнутий морськими водоростями, як суші! — відповідав Пінгвіко, тремтячи всім тілом.

Усі пінгвіни сміялися. Але Пінгвіко було не до сміху. Його лапки весь час мерзли, а дзьоб мимоволі стукав, як кастаньєти на пінгвінському карнавалі.

Знахідка в айсбергу
Одного дня, коли Пінгвіко прогулювався по берегу, він натрапив на уламок човна, який колись прибило до Антарктичного узбережжя. Усередині він знайшов щось... дивне.

— Що це за пухнасті чобітки для лап? — здивовано мовив він, витягуючи щось яскраве, смугасте й м’яке.

Це були... людські шкарпетки. Кілька пар, барвисті, з написами «Hot feet only», з оленями, рибками та кавунами.

— Це... шкарпетки? — промовив Пінгвіко з благоговінням.

Він натягнув одну пару. Вона була трохи завелика, але ох, яка тепла! Вперше за довгий час його лапки перестали мерзнути.

— Ось вона, революція! — вигукнув він.

Таємниця на лапах
Пінгвіко почав носити шкарпетки щодня, але таємно. Щойно інші пінгвіни з’являлись поблизу — він заховував шкарпетки у сніг або вмикав «режим випадкового крижання».

Але одного ранку маленький пінгвіненя на ім’я Снупі підглянув.

— У тебе щось… на лапках! Це що, хвости морських черв’яків?

— Ні! Це... це… засоби особистого терморегулювання! — знітився Пінгвіко.

— Це... шкарпетки, так? — очі Снупі округлилися.

Пінгвіко кивнув. І замість сміху — почув:

— Це... геніально!

Від маминої серветки — до пінгвінської моди
Наступного тижня у колонії почалось дещо абсурдне. Пінгвіни почали експериментувати: хтось пов’язував на лапки водорості, хтось — шматочки криги, а найсміливіші шукали уламки човнів із тканинами, щоб пошити шкарпетки власноруч!

Пінгвіко організував Перший Пінгвінський Показ Моди.

— Представляю вам: шкарпетки з риб’ячим запахом, для тих, хто хоче тепло і аромат одночасно! — виголошував він, демонструючи нову пару з запахом скумбрії.

Сміх лунав на весь льодовик.

— І наш новий бренд: «Тепло, як серце моржа»! — підморгнув він.

Несподіваний фінал
Поки всі веселилися, раптом із-за айсбергу з’явився... туристичний гелікоптер.

— УВАГА! — закричав пілот у гучномовець. — Ми шукаємо речі з нашого вантажу, який загубили минулого року…

Усі завмерли. Пінгвіко ще тримав на собі шкарпетки з написом «PROPERTY OF DR. HENDERSON».

— Ем… це, певно, випадковий збіг. — Пінгвіко сховав лапки за спину.

Пілот зняв окуляри, подивився на десятки пінгвінів у шкарпетках і... зареготав.

— Та залишайте собі. У вас тут, здається, модний рух почався!

І зник за обрієм.

Мораль:
Іноді навіть найсмішніша ідея може зігріти цілий світ. Особливо, якщо це ідея у шкарпетках.