Казка «Качка, що плутала себе з гусаком»

На самому краю великого зеленого ставка, де вода блищала як дзеркало, а очерет шелестів на вітрі, жила качка на ім’я Квакса. Вона була яскрава — пухнаста, з жовтими пір’їнками, а її голосок лунав веселим «кря-кря» по всьому ставку. Але була в Квакси одна дивна особливість: вона вірила, що насправді вона не качка, а справжній гусак!

— Я точно гусак, — впевнено казала вона кожному, хто хотів слухати, — просто ще не навчилася гусиним трюкам!

Ранкове тренування: гуси і качка
Прокинувшись рано-вранці, Квакса вилетіла на берег і побачила там свою зграю гусей. Вони вже тренувалися — махали крилами, гукали «га-га-га» і летіли низько над водою.

— Га-га-га! — вигукнула Квакса, намагаючись імітувати гусиний голос, але вийшло щось на кшталт «кря-га-га».

Гуси здивовано і одночасно розсміялися:

— Ой, Кваксо, це ж качиний «кряк» на гусиний лад!

— Та я просто тренуюся бути гусаком з індивідуальним стилем! — сміливо відповіла Квакса, махаючи крилами.

Вона намагалася піднятися у повітря, але замість плавного злету змахнула крилами так, що з шумом плюхнулася у воду.

— Браво! — підхопив старий гусак з іронією. — У нас тут чемпіон по кумедних впалинах!

Квакса не засмутилася, а розсміялася разом із усіма.

Дружба і несподіваний гість
Після тренувань Квакса сіла на камінь, щоб відпочити. Раптом підбіг до неї маленький жабеня Жабчик, який щойно виліз з болота.

— Кваксо, — скрикнув він, — чому ти так стараєшся бути гусаком? Ти ж чудова качка!

— Бо я хочу бути особливою, — зітхнула Квакса.

Жабчик задумався, а потім хитро підморгнув:

— А може, ти і є особлива, бо в тебе в серці є і качка, і гусак?

У цей момент над ставком пролетів гордий гусак із яскравим криком, але раптом його переплутала чайка, і він впав у воду.

— Ой! — вигукнула Квакса і кинулася на допомогу, врятувавши гусака.

Гуси й качки аплодували, а Квакса відчула, що вона дійсно особлива, і не важливо, ким саме.

Кумедне завершення
Повернувшись до зграї, Квакса запропонувала влаштувати конкурс: хто найкраще покаже свої «трюки». Всі підхопили ідею — і стався шалений балаган із сміхом, кумедними падіннями і танцями.

Гуси намагалися крякати, качки гукали «га-га», жабенята стрибали по воді, а Квакса танцювала свій фірмовий качино-гусиний танок.

— Хто тут справжній гусак, а хто качка? — запитала вона і засміялася. — Ніхто не знає! Але це й не важливо!

Мораль
Не треба бути кимось іншим — найважливіше прийняти себе і сміятися разом з друзями, навіть якщо ти трохи незвичайний. Саме це робить життя веселим і яскравим!