Казка «Слон на роликах»

У сонячному містечку, де дерева шепотіли вітру, а птахи співали свої пісні, жив великий, добрий і трохи незграбний слон Степан. Його гігантські вуха розмахувалися, наче вітрила, а довгий хобот звивався, мов змійка.

Одного дня він сів на лавку поруч із жирафом Жориком і заговорив:

— Жорик, я вирішив! Хочу стати крутим ролеристом!

— Ролеристом? — роззявив рот жираф. — Ти? Та ж у тебе ноги, як стовпи!

— А хто казав, що це легко? — усміхнувся Степан, дивлячись на свої величезні лапи. — Але мода не чекатиме!

Перша зустріч з роликами
Наступного ранку до магазину «Все для спорту» прибув Степан. Продавець дивився на нього, широко розплющивши очі:

— Ого, великий клієнт! Що саме хочете?

— Ролики! — відповів Степан гордо.

Після довгих спроб приміряти, величезні роликові ковзани все ж застебнулися на його ногах.

— Ох, це тісно! — зітхнув слон. — Але нічого, буде легше.

Перші спроби — катастрофа!
Степан повільно вийшов на вулицю. Перша спроба тримати баланс — і він злетів, немов великий мішок картоплі.

— Ой-ой-ой! — закричав він, падаючи прямо на лавку, яка тріснула з гучним скреготом.

Перехожі зупинилися, не знаючи, чи сміятися, чи допомагати.

— Все гаразд, я просто тренуюся! — вигукнув Степан, витираючи пил з колін.

Велика гонка з качками
Якось на площі Степан вирішив покататися швидше. Він розігнався і почув за спиною гавкіт.

— Це хто там? — подивився він назад і побачив десяток переляканих качок.

— Кря-кря! — кричали качки і намагалися наздогнати слона.

Степан реготав і кричав:

— Стоп, качки! Це не перегони!

Качки ж були вперті й бігли за ним, а вулиця наповнилася веселим гомоном.

Кульмінація — «катастрофічне» катання
Під час однієї із прогулянок Степан намагався зробити «фігуру» — поворот на одному колесі. Але замість цього влетів у квітковий кіоск.

— О, ні! Мої тюльпани! — вигукнула власниця кіоску.

— Вибачте, я не хотів! — бідкався слон, намагаючись вибратися із купи квітів.

Люди сміялися, а діти аплодували, бо це було дуже кумедно.

Нові друзі і підтримка
До Степана підійшли діти з парку.

— Ти наш герой! — казали вони.

— Ти робиш світ яскравішим, навіть коли падаєш! — підхоплювала дівчинка.

Степан посміхнувся:

— Знаєте, вчитися новому — це найкраще, що може бути. І весело теж!

Фінал — чемпіон роликів
З часом Степан став справжнім майстром роликових ковзанів. Хоч іноді траплялися невеликі курйози, він не здавався.

— Я — слон на роликах! — гордо казав він усім.

І всі в містечку полюбили цього веселого і незграбного героя, що зумів знайти своє щастя на колесах.

Мораль
Не бійся бути неідеальним і смішним — у цьому і є краса! Вчись, падай, смійся і піднімайся знову.