Казка «Таракан Тоні — майбутня зірка балету»

У маленькій, але дуже жвавій кухні, де запахи свіжої випічки і міцної кави змішувалися з шелестом віконних штор, жив маленький, надзвичайно амбітний таракан на ім’я Тоні. Його лапки були тоненькими і спритними, ніби він танцюрист на паличках.

Тоні мав одну велику мрію — стати зіркою балету! Він уявляв собі, як світлові промені ламп сяятимуть на його пухнастому тілі (ну, майже пухнастому), а глядачі захоплено вигукуватимуть «Браво!»

Перша репетиція: підйом і падіння
Одного тихого вечора, коли всі мешканці кухні вже спали, Тоні викотив з-під шафи маленький клубок ниток і почав тренувати свої перші па.

— Гей, Жучку! — покликав він друга, що жив у вентиляції. — Поглянь, як я зараз круто станцюю!

Жучок, роззявивши вусики, прислухався.

Тоні підняв одну лапку вгору, намагався зробити поворот — і раптом спіткнувся об власний хвіст.

— Ой-ой-ой! — злякано вигукнув Тоні і, замість гідного па, полетів прямо в стару чашку.

Вода з чашки злегка похитнулася, а Тоні виглядав, наче герой аква-балету.

— Ну, це точно новий стиль! — посміхнувся Жучок. — Тоні, ти геній!

Вечір з веселими уроками
Вночі Тоні вирішив не здаватися і по черзі тренувався робити шпагат, піруети і навіть стрибки. Та кожен раз його лапки плуталися, він знову впадав або навіть торкався підлоги всім тілом.

— Лапки, що з вами?! — сумно скаржився Тоні.

Раптом у двері кухні стукнули.

— Хто там? — здивовано запитав Тоні.

Це була стара миша Маруся, що збирала крихти зі столу.

— Тоні, я чула, ти танцюєш! Можна я подивлюся?

Тоні стрепенувся, почервонів і почав свій найкращий балетний рух.

— Ох, Тоні, — сміялася Маруся, — у тебе свій, дуже оригінальний стиль! Але це круто!

Тоні відчув прилив натхнення.

Підготовка до Великого балету
За кілька днів кухнею ширилися чутки: «Тоні готує виступ!»

Він тренувався з ранку до ночі, навіть придумав собі костюм із залишків тканини і маленьку корону з паперу.

— Готовий, Жучку! — гордо сказав Тоні. — Сьогодні я покажу всім, хто тут справжня зірка!

— Ти найкращий! — підтримував друг.

День виступу — несподіваний гість
Увечері всі зібралися біля плити — сцену освітлювали теплі промені світла з лампи.

Тоні вийшов на сцену і розпочав танець. Його лапки бігали, стрибали і крутилися. Він виконував найскладніші рухи, які тільки міг придумати.

Але раптом двері відчинилися, і у кімнату зазирнула величезна кішка Лапуля. Вона приглянулася до Тоні і замість того, щоб кинутися за ним, сіла і почала «танцювати» своїми лапами.

Тоні злякався, але Лапуля всміхнулася і весело підморгнула.

— Це найкращий виступ, який я бачила! — сказала вона. — Можна я приєднаюся?

І вони почали танцювати разом, під ритмічний шелест кухонного вентилятора.

Щасливий фінал
Після виступу кухня вибухнула оплесками — від тарганів до мишей і навіть від пана Івана, який зайшов на кухню.

Тоні зрозумів:

— Вірити у себе і не боятися бути собою — найголовніше.

Мораль
Вір у свої мрії, навіть якщо вони здаються дивними для інших. Навіть маленький таракан може стати великою зіркою, якщо не боїться бути собою.