Казка «Колосок Коля, що не хотів рости однаковим»

Розділ 1. Колосок, що мріяв бути іншим
Посеред безкрайого золото-жовтого поля, де колоски гойдались на вітрі, ріс маленький Колосок на ім’я Коля. Він був міцний і здоровий, але чим більше дивився навколо, тим більше засмучувався.

— Усі вони такі самі... — тихо бурмотів Коля. — Ті самі довгі стебла, ті самі золоті зернятка... А я хочу бути інакшим! Чи це можливо?

Вітер лагідно пройшов між колосками, розгойдав їх, і здавалося, що вони шепочуть:

— Ти не самотній, Коля. Ми всі разом.

Але Коля хотів більшого — він мріяв про унікальність.

Розділ 2. Візит мудрого жука Жаки
Одного сонячного ранку на Колю приземлився маленький жук, на ім’я Жака. Його червона спинка з чорними крапочками сяяла, як вишивка.

— Привіт, Коля! — звернувся жук. — Чому ти такий задуманий? Чому не радієш золотому сонцю і пісні вітру?

— Привіт, Жако, — відповів Колосок сумно. — Бо всі навколо однакові, і я не хочу бути ще одним таким. Я хочу мати щось своє, особливе. Але не знаю, як це зробити.

— Хмм, — задумався Жака. — Знаєш, життя — це як велика пісня, а кожен з нас — це нота. Без різних нот пісня буде сумною і нудною. Можливо, ти просто ще не почув свою мелодію?

— А як я її знайду? — запитав Колосок.

— Спостерігай, слухай, відчувай себе, — відповів Жака і зацокав своїми лапками по листку.

Розділ 3. Відкриття унікальності з пташкою Веселкою
Наступного дня до поля прилетіла яскрава пташка на ім’я Веселка — пір’ячко її світилися всіма кольорами веселки.

— Привіт, Коля! — заспівала пташка. — Я почула твоє бажання бути унікальним.

— Так, Веселко, — відповів він. — Але як це зробити, якщо я такий, як усі?

— Ти вже унікальний! — сказала Веселка і змахнула крилами. — Бо ти думаєш про це, ти мрієш, а це означає, що у тебе є своя душа. Послухай своє серце.

— Послухати серце... — повторив Колосок і задумався.

— І не бійся бути не таким, як усі, — додала Веселка. — Іноді бути іншим — це дар.

Розділ 4. Магія сонця і вітру
Проходили дні. Сонце гріло ніжно, а вітер грався з колосками, ніби щось таємне шепотів їм.

Колосок відчував, що він росте не лише тілом, а й душею. Він почав помічати дивні речі: зернятка на його колоску мали трохи різні смаки! Одне було солодке, наче мед, інше — трохи солоне, як сльоза моря, а третє — злегка гіркувате, як ранкова кава.

— Це справді цікаво! — вигукнув сусідній колосок. — Ти не схожий на нас! Ти особливий!

— Мабуть, — посміхнувся Коля, — і це приємно!

Розділ 5. День жнив і великий вибір
Коли настав час жнив, фермер зібрав урожай. Він звернув увагу на Колоска:

— О, цей колосок відрізняється! — сказав він. — Він має різні зернятка, тож ми зможемо зробити з нього особливий хліб — багатий на смаки.

Колосок засяяв від гордості.

— Я думав, що бути інакшим — це страшно, — прошепотів він, — а тепер розумію: це — найцінніше.

Розділ 6. Пісня поля стала яскравішою
Вітер знову пронісся над полем, і тепер кожен колосок, завдяки унікальним зерняткам, звучав по-своєму. Усі разом вони створили багатогранну, яскраву пісню поля.

— Яка гарна музика! — захоплено сказав Жака, пролітаючи поруч.

— А я радий, що почув свою мелодію, — посміхнувся Коля.

Мораль:
Унікальність кожного з нас — це не те, що треба боятися чи ховати, а те, що робить світ яскравим і цікавим. Бути собою — це найбільший дар.