Казка «Сова, що читала чужі сни»

Розділ 1. Дар, що звалився з неба
У самому серці старезного лісу, на високій гілці клена, жила сова Оля — мудра, тиха і трохи загадкова. Вона знала всі легенди лісу, могла розповісти казки про зорі і вміла слухати вітер.

Однієї ясної ночі, коли місяць світив яскраво, а зірки танцювали у небі, Оля сиділа і вдивлялась у темряву. Раптом її очі почали світитися м’яким синім світлом, а в голові — виникли картинки.

— Що це за диво? — прошепотіла сова.

Вона побачила сни інших мешканців лісу — яскраві, дивні, іноді смішні. Перед нею як на кіноекрані мелькали образи Оленька, який намагався літати, їжачка Семена, що губився в лабіринті лісу, і навіть веселого папугу Піко, який загубив свій яскравий колір.

— Це не просто сни... Я можу бачити чужі мрії! — здивувалась Оля.

Розділ 2. Перші спроби допомогти
Наступного ранку сова зібрала друзів.

— Друзі, я побачила ваші сни! — сказала вона з усмішкою.

— Та ти знущаєшся! — розсміявся заєць Іван.

— Ні, правда! — підтвердила сова. — І я хочу допомогти вам їх зрозуміти.

Олень Олег, який завжди мріяв літати, сумно глянув:

— А як же я можу літати? У мене ж ні крил, ні літаків!

— Це твій страх тримає тебе на землі, — пояснила Оля. — Але я допоможу тобі подолати цей страх.

Вони разом придумали план: Олег почне з малого — стрибати вище, бігати швидше, тренуватися, і Оля буде поруч.

Розділ 3. Лабіринт їжачка Семена
Їжачок Семен був трохи розгублений.

— Мої сни — це хаос, — поскаржився він. — Я постійно гублюся.

Оля вирішила допомогти і запросила Семена разом пройти лабіринт — великий купол з колючих кущів.

— Це як у твоєму сні! — сміялась сова.

Під час прогулянки їжачок кілька разів спіткнувся, але Оля підтримувала його:

— Кожен поворот — це вибір. Не бійся повернути назад або змінити напрямок.

Врешті-решт вони знайшли світло — вихід з лабіринту.

Розділ 4. Папуга Піко і загублені кольори
Папуга Піко був у пригніченому стані.

— Я загубив свій яскравий колір, — сказав він. — І тепер не можу літати і веселитись.

Оля подивилась на його сни — там були сірі тіні і сум.

— Колір — це твоя душа, Піко. Ти знайдеш його всередині, якщо почнеш вірити в себе.

Вони разом почали малювати пір’ячко з листя і квітів. Піко усміхнувся, і кольори потроху повертались.

Розділ 5. Велика ніч снів
Оля організувала нічну зустріч усіх мешканців лісу. Вона розповідала про свої сни і показувала, що вони значать.

— Сни — це наші бажання і страхи, — сказала сова. — Коли ми їх розуміємо, можемо допомогти собі і друзям.

Звірі почали ділитися своїми переживаннями. Лисичка Лола зізналась, що боїться бути самотньою, а ведмідь Віталій — що боїться змін.

Разом вони почали планувати, як допомогти одне одному.

Епілог: Мудрість, що прийшла з снів
Відтоді Сова Оля стала не тільки мудрою совою, а й хранителькою снів.

Вона навчила мешканців лісу слухати свої сни і чути одне одного, бо навіть найпотаємніші думки не мають бути страшними.

Мораль:
Наші сни — це дзеркало нашого серця.
Якщо ми навчимося їх розуміти і ділитися ними — світ стане добрішим і яскравішим.