Казка «Пиріжок, що тікав від дієти»

Або Як Петро навчився бути собою і не боятись листя.

Розділ 1: Хрустка загроза
У звичайній духовці, у звичайній кухні, у незвичайно пухкому тісті народився він — Пиріжок Петро. Він був із капустою. Але не простою — ферментованою! А ще з теплим серцем і духом пригод.

Та щойно він охолов після випікання, на кухні пролунав грізний голос:

— Так, від завтра я — на дієті!
— Їмо тільки салати! Ніяких вуглеводів!

Петро здригнувся. Йому снився світлий шлях на стіл, трошки сметани і, може, навіть овації. А тепер — вирок.

— Тікати! — прошепотіла сусідня ватрушка. — Ти ще молодий, тікай, доки не з'їли!

Розділ 2: Велика втеча
Петро скотився зі столу на табурет, потім — на тапки, а далі пробіг по кухонному килимку. Його тісто дрібно тряслося, але дух був непереможний.

— Не хочу бути "калорією"! Я особистість! — вигукнув він і залишив квартиру через кішкин лаз.

На вулиці було незвично. Там не було духовки, зате були голуби (які дивились на нього як на святковий обід).

— Ви не розумієте! — кричав Петро, — Я тікаю від дієти, не до неї!

Розділ 3: Світ листя
Петро довго блукав, доки не дійшов до парку. І там… він потрапив у Салатополіс — спільноту зеленолистих, які жили без клейковини, жирів і натяку на випічку.

Його оточили:

— Він… тістяний! — прошепотав Рукколіус, гнівний радикал.

— Заспокойтесь, — сказав Спокійний Айсберг. — У кожного свій шлях. Навіть… хрусткий.

Але найцікавішим був Шеф-Листок Лоло, червоний, широколистий і трохи слизький.

— Ти хочеш стати одним із нас? — спитав Лоло.
— Я… я хочу бути прийнятим. І не бути з’їденим, — зізнався Петро.

Лоло хитнувся:

— Тоді доведеться пройти Очищення Зелені.

Розділ 4: Марафон Детоксу
Петро мав:

- Стрибнути в миску з льодом.

- Вижити на кето-фестивалі (де його ображали авокадо).

- І пройти повз трьох Суддів — Броколі, Кале і Насіння Чіа.

Кожен питав:

— Чи маєш ти право бути серед нас, хрустких, свіжих і некалорійних?

— Я маю душу! — казав Петро. — І хоч я з тіста, але я не пустий!

І тоді, навіть Кале (який усміхається раз на олімпіаду) зворушився.

Розділ 5: Більше, ніж тісто
Коли Петро повернувся на кухню (за власним бажанням!), усі думали, що він здався.

Але він відкрив маленьку лавку поруч із холодильником і написав на табличці:

"Пиріжок Петро — поради для душі та капусти.
Любов — не в калоріях. Повага — в начинці."

До нього приходили з усієї кухні. І навіть салати.

Мораль:
Не важливо, з чого ти зроблений — важливо, хто ти всередині.
Бути пиріжком серед салатів — не вада.
Бути собою серед чужих — сміливість.
І навіть ферментована капуста має право на повагу.