Казка: "Курка-детектив"

1: Генрієтта — не просто курка

У самому серці села Кудкудайлівка, серед курника №7, жила собі курка Генрієтта. Але це була не проста курка. Генрієтта носила старенький капелюшок із соломи, мала окуляри на дзьобі і вела щоденник у коробці з-під яєць. Бо Генрієтта — була детективом.

— Хтось має дбати про порядок у цьому сараї, — казала вона, клацаючи дзьобом. — А якщо не я, то хто?

Інші курки насміхались: — Генрієтта, ти б краще зерно клювала, а не ці справи вигадувала.

— Ха! До першої справжньої пропажі! — відповідала Генрієтта і вправно занотовувала: “Підозріло багато пір’я під жердочкою…”

2: Зникле яйце

І от одного похмурого вечора, коли інші вже позасинали, пролунало обурене:

— Кудкудах! МОГО ЯЙЦЯ НЕМА!

Курка Агнеса бігала коло гнізда, розпушивши крила.

— Я знесла його! Воно було тут! БІЛЕ! ГАРНЕ! ТЕПЛЕ!

— Злочин у курнику, — прошепотіла Генрієтта. — Яйце зникло. А злодій ще серед нас.

Вона хутко натягла капелюшок і клацнула дзьобом:

— Ніхто не лягає спати! Це офіційне розслідування!

3: Підозрювані

Генрієтта обвела поглядом присутніх:

• Півень Себастьян — трохи загординий, трохи хвалько. Займався співами біля гнізда Агнеси. 

— Де ти був, коли зникло яйце? 

— Репетирував! Арія з «Кармен», третій куплет! Я артист, а не злодій!

• Курка Люсіль — нервово чухала крило. 

— Ти виглядала неспокійно ще вдень. 

— Це в мене алергія на солому! Я ні при чому!

• Качка Барбара — гість з сусіднього ставка. Випадково заглянула на ночівлю. 

— Барбаро, скажіть чесно: яйце бачили? 

— Кря! Я свої не завжди знаходжу, чужі — тим паче!

4: Сліди та секрети

Генрієтта дослідила місце події. Біля гнізда — слід від лапки. Не курячої, а… дрібнішої. І — шкаралупка біля мішка з кормом.

— Хммм… — пробурмотіла вона. — Агов, мишо, вилазь.

З-під мішка виліз Мишко Лапанько, відомий крадій і ласун.

— Генрієтто! Це… це була помилка!

— Кажи швидко!

— Я думав, що це куля з сиру! Ну, знаєш, така, біленька… Але воно розбилось! Я злякався і… втопив шкаралупку в поїлці!

5: Відновлення справедливості

— Усі! — вигукнула Генрієтта. — Справа розкрита! Яйце не з’їли, а переплутали. Але все ж злочин стався!

Мишка змусили прибирати весь курник три дні. А на вхід до гніздової зони поставили табличку: "НЕ СИР! ЦЕ ЯЙЦЯ!"

Генрієтта записала у щоденник:

“Ранок. Яйце знайдено. Півень фальшивить. Люсіль чхає. Барбара досі сміється. Життя продовжується.”

Мораль казки:

Не всі злочини — від злоби. Іноді потрібно просто подивитися під мішок. А ще — ніколи не недооцінюй курку в капелюшку.