Казка: "Мізинчик і Секретна Команда №7"

Вступ

Після подій першого дня Тимко Мізинчик став місцевою легендою. У шкільному чатику з’явився новий смайлик  — “Мізинчик на вікні” (так його помітили на першій перерві). Але Тимко не любив сидіти без діла. І коли пані Соломія сказала:

— Дослідження — це як пригода, тільки з конспектом!

…у нього з’явилась ідея.

1: Хто сховав клей?

Одного дня клей зник. Не просто клей — той самий зелений тюбик, що пахне м’ятою і завжди зникає, коли найпотрібніше!

— Це змова! — вигукнула Марта.

— А може, саботаж? — припустив Арсен.

— А може, в нас у школі є таємнича істота, що харчується канцтоварами! — вразила Єва.

— Та ну, — зітхнув Денис. — Просто хтось вкрав і все.

І тут Тимко встав (з-під олівця) й мовив серйозно:

— Мені потрібні троє сміливців. Ми створимо Секретну Команду №7.

— Чому №7? — спитала Марта.

— Бо це звучить круто, і ми сидимо за 7-ю партою. Все просто.

2: Склад команди

Кодові імена:

• Тимко — Капітан Мікро

• Марта — Блискавка Бант

• Арсен — Метр-Слідопит

• Єва — Тінь Мрій

(Дениса не брали — він сказав, що “подивиться, як вони облажаються”.)

У класі Тимко користувався соломинкою для катапультування на парти. Арсен змайстрував йому “літак” з паперової скріпки і гумки. А Марта розробила сигнал тривоги: триразовий кашель і підморгування.

Першу справу Команда №7 назвала:

“Клей, якого немає” 

3: Таємниця шкільного термоса

Слід вів до… їдальні.

— Арсене, ти певен, що ці сліди клею ведуть сюди? — шепоче Марта.

— Метр точно показує: 36 кроків від класу — і ми біля термоса.

— А навіщо комусь ховати клей у їдальні? — дивується Єва.

Раптом зсередини чутно:

— Хрум-хрум-хррр… м’ятка… хрум!

Тимко, як завжди, був найсміливішим. Він ковзнув по краю каструлі і заглянув усередину. Там сидів…

Канцоглот!

Шкільна легенда — невеличке, трохи слизьке створіння з очима-магнітами і язиком-сірником. Він їв… олівці. І закушував клеєм.

— Та ти ж казковий! — вирвалось у Тимка. — Ти живеш тут?

— Був колись у зошиті, ожив від дитячих фантазій. А потім лишився — бо в школі стільки смакоти! — прошепотів Канцоглот.

— Але ми не можемо дозволити тобі їсти наше приладдя! — сказав Арсен.

— А якби я став вашим союзником? — підморгнув Канцоглот. — І приносив підказки, як знаходити загублені речі?

Команда №7 зібралась на міні-нараду в підстаканнику.

— Приймаємо його? — спитав Тимко.

— Так! — хором відповіли всі, крім…

— Але… він слизький! — зітхнула Марта.

— І трохи миленький… — захихотіла Єва.

4: Нове завдання — зниклий щоденник

Канцоглот виявився не лише їдоком, а й справжнім джерелом чуток. Він розповів, що вчора хтось виніс зі старого кабінету директора золотий щоденник з оцінками за 1974 рік. А тепер він проклятий…

Команда №7 має нове завдання.

І в кінці дня, коли всі йшли додому, Денис підійшов до Тимка і тихо спитав:

— Можна мені бути… Агентом Х?

— Якщо згоден починати з миття парт.

— Згода! — буркнув він.

Мораль:

Справжня сила — не в розмірі, а в тому, як ти дієш.

Командна робота — це коли навіть Канцоглот корисний.

А будь-яка школа — це трохи таємниць, пригод і… клею.