Оповідка про Щедрівку.

• Тату! А чому ми щедруємо “прилетіла ластівочка” взимку? 
• Цікаве питання. - батько відклав книжку і посадив малого Захарка на коліна. Колись, ще до поширення християнства, на території тогочасної України, Новий Рік святкували навесні. Староста йшов по - хатах і перевіряв, як перезимували його односельчани. Те зерно, яким посівають зараз, тоді давалося для сівби. Староста тримав його в себе, щоб його не з’їли взимку. А видавав в залежності від кількості ротів в хаті, заодно перевіряв чи всі живі - здорові. Також він рахував приплід худоби. Та й саму худобу. Від цього залежало виживання. Тим, кому не хватало харчів, виділялася частка від кожного дому. Тому й збереглася традиція на зимові свята давати продукти. 
• З приходом християнства почалася, можна так сказати, війна зі старою вірою. Ну, а потім, і само християнство деформувалося і злилося зі старою вірою під гаслом: “якщо не можеш перешкодити - очоль”. От і вийшов такий собі гібрид християнства і язичництва. Де традиційні обряди змінили суть, а форма залишилася. Або навпаки. Теж саме водіння кози - допомога потребуючим і голодуючим. Хоча зараз важко точно вияснити моменти старих обрядів через стільки століть і поколінь. Одне точно. Тоді всі обряди були пов’язані з природою. І все мало свою суть. 
• Якось так. А зараз біжи до бабці на кухню. Чую щось смачненьке вона приготувала для тебе.