З самого раннього ранку собача Джек було чимось заклопотане. То в той бік біжить то вже звідти,секунди не посидить, все в русі.
Аж ось Джек побачив через паркан сусідського собаку Роба. Вони майже одного віку, Джек зовсім трошки молодший, але це не заважає Робу постійно повчати свого сусіда. Ось і зараз нічого не змінилося.
Роб знав чого Джек так бігає а нервує. Вчора вони домовилися, що Роб навчить друга фізкультурі. Джек заздрив швидкості друга і благав, щоб той навчив його. Поки успіхів немає, але Джек не здається.
Сусіди зустрілися за парконом біля куща бузку:
- Привіт сусід, ну що, готовий до пробіжки? - запитав Роб.
- Привіт, звичайно. Вже не можу дочекатися.
- Ну тоді біжімо, мені як раз треба до друга забігти, ти його міг бачити, рудий такий, Левко звати.
- Добре, біжімо.
Сьогодні Джеку легше було бігти на довгу відстань і Роб його не чекав, як минулого разу.
Назад також швидко добігли і навіть не втомився:
- Сьогодні ти взагалі молодець, гарно впорався. Завтра побіжимо до лісу, хочеш? Там ще можна і на дерево пострибати, хто вище. Ми часто змагалися з Левком.
- Ого, класно мабуть, і я також хоче, обов'язково спробуємо.
- Тоді вночі висипляйся і завтра чекаю в той самий час і на тому самому місці. А зараз піду я спати. Надобраніч.
- Обов'язково, я прийду. І нехай мені присниться завтрішнє заняття. Надобраніч Роб.
Джек, замріяний та трохи втомлений, побрів до будинку.
#1800 в Різне
#365 в Дитяча література
у тексті є феї, у тексті є дитяча література, у тексті є пригоди та справжня дружба
Відредаговано: 19.11.2024