Страшний лікар

Всю ніч маленька Світлана не спала. Розболівся зубчик. І так болить, так турбує дівчинку, що ні спати, ні їсти ні гратися не можна.

Мама з татом вимовляють донечку йти до лікаря, але дівчинка боїться. І боїться не того, що потрібно лікувати, що там інструменти страшні. Вона боїться лікаря. Подружка Іринка, розповідала, що коли їй лікували зуб, то лікар кричав на неї, казав, що сама винна, їла багато цукерок, а тепер боїться лікувати.

Мама заспокою доню :

- Донечко, ми підемо до гарного лікаря, чесно. На тебе не будуть сваритися, подивляться зубки і полікують.

- Чесно? Не будуть сварити за цукерки?

- Ні, не будуть. А я буду поряд і триматиму тебе за ручку.

- Добре. Я згодна. Вже дуже болить, навіть сильніше чим вранці.

Сім'я зібралася на прийом до лікаря. 

Зайшовши до стоматології дівчинка побачила скільки діток там сидить. Ніхто не плакав, всі сміялися та гралися, у відведеному для ігор місці. Була спокійна та весела атмосфера, навіть і не скажеш, що тут можуть робити боляче.

Ось вийшла медсестра з кабінету та покликала Світлану :

- Заходь, не бійся, Людмила Петрівна ще нікому боляче не робила,- сказала медсестра.

- Привіт Світланко, що сталося, зубки болять?

- Так, дуже болить. Полікуйте його будь ласка і я обіцяю, що більше не буду їсти солодкого.

- Полікуємо, навіть не сумнівайся, - усміхнулася лікарка, - а солодке можна їсти, тільки не багато. І обов'язково чистити зубки вранці та ввечері. Тоді і боліти не будуть.

З кабінету дівчинка вийшла з усмішкою :

- Мамо, а це зовсім не страшно. Я скажу подружці, щоб вона ходила до цієї лікарки, а не до того, хто кричить.

- Правильно, порадь того, хто тобі сподобався.

- Того, хто полікував і зовсім не страшно було, - посміхнувся дівчинка.