Машинка

 Олег дуже чекав тата з робити. Він знав, що сьогодні тато принесе іграшку, про яку мріяв малий цілий місяць.

Це така класна машинка. На радіоуправлінні. Велика, зеленого кольору. Була ще синя, біла та жовта, але зелена дуже сподобалася Олежку.

І ось сьогодні вона вже буде їздити на подвір'ї у хлопчика. Олег вже планував, що як тільки машинка буде в нього в руках, він одразу ж побіжить до сусідського хлопчика, Максимка, і покаже йому машинку, бо у нього немає такої.

Ось тато вже заходить до двору:

- Привіт синку. Ну тримай подарунок.

- Ура, дякую тату.

- Грайся на здоров'я, але дивися, обережно.

- Добре. Я піду до Максима, покажу.

- Звичайно біжи, але ж давай погратися і хлопчику. Не будь жадібним.

- Добре тату.

Тато не поспішав заходити до будинку, хотів перевірити чи не буде жадібним його син. Підійшовши до паркану, почав слухати розмову. 

- Дивися яку машинку мені тато подарував.

- Ого, класна яка. Можна спробувати?

- Ні, ти зламає. А тато тільки сьогодні її приніс.

- Я обережно. Буду направляти тільки туди, куди скажеш.

- Ні, можеш просто дивитися.

Тато почув все, що йому було потрібно. Вирішив, що наступного дня провчить сина. 

Вранці, прокинувшись, зайшов до кімнати Олега та взяв пульт. 

Малий, тільки прокинувся, одразу ж до машинки. Але не міг знайти пульт. Пішов шукати по інших кімнатах. 

Ходить заклопотаний та без настрою. Це помітив тато. Причину він знав, але запитав:

- Синку, що сталося? Що ти шукаєш? 

- Та пульт не знаю де подівся . Вчора все заносив до кімнати, а сьогодні тільки машинка. 

- А, то це я його забрав. 

- Чому? Віддай будь ласка. 

- Та ні, не віддам. Я так подумав, що ти можеш поламати. А я, все ж таки, півзарплати віддав за неї. Тому я буду гратися, а ти можеш подивитися. 

- Тату, я буду обережно. 

- Ні, я не впевнений,- відповів тато і пішов до будинку. 

Олег побіг за татом і почав просити:

- Тату, я буду обережним, правда. 

- Синку, ні. Вона коштує дорого, я не хочу, щоб зламалася одразу ж. 

- Але вчора ти віддав мені машинку, а сьогодні забрав. Я не розумію. 

- Так, все правильно. Але вчора ти обіцяв ділитися з Максимом, але не ділився. Ось я і вирішив, що і я ділитися не буду. 

Олег одразу ж почервонів. 

- Вибач. Я буду ділитися, чесно. Навіть Максиму більше їздити дам. 

- Синку, не потрібно бути жадібним. Сьогодні ти поділишся, а завтра з тобою. 

Олег взяв машинку і побіг до Максима. Хлопчик не хотів гратися, але коли Олег дав йому пульт, Максим змінив своє рішення. 

Не будьте жадібними. Будьте добрими дітьми. Адже з доброї дитини виросте добра людина!