СУМНО БЕЗ ТИГРА…

Мені наснився сон.

Напередодні мені подарували чорну футболку з мордою тигра. Давно хотілося. Об'ємний три-Де принт. Тигр шкірить пащу, немов живий! Я так мріяв похвалитися друзям, що навіть уві сні, не чекаючи ранку, вбрався у обновку і помчав на ріг Паркової. Між кінотеатром і міським парком на розі наше постійне місце зустрічі.

Але дорогою помітив, що тигр з футболки зник. Наче й не було!

— Чого киснеш, лимон з’їв? — здивувався друг Богдан. Уві сні було сонячно, наближалося літо і днинка намічалася най-найпригодницька.

— Тигр змився, — розчаровано відповів я.

Я розповів про свою втрату, не відчуваючи безглуздості того, що відбувається. Сон є сон!

Але Бодя взагалі не второпав, про що мова.

— Який був звір? З нового блокбастера про фантастичних тварюк? Я ж ще не бачив! Як, кажеш, називається?

— З якої фантастики, звичайний тигр!

— Та не мотай кишки! Кажи нормально, як він виглядав?

— Як тигр! Хижак, схожий на лева, тільки без гриви і смугастий. Пащека — отака! Язик, ікла ...

— Вперше чую, — знизав плечима Бодя. — Смугасті леви, треба ж таке... А ти в нас фантазер!

Навіть для марення прикол видався дивним. І викликав невідв'язне занепокоєння.

Ми зайшли до супермаркета. Я шукав будь-якої картинки з тиграми, хотів довести Боді, що його жарт невдалий. Та ані у відділі пазлів, ані в книжковому, ані в іграшках, ані на календарях, обкладинках зошитів і блокнотів як навмисне не трапилося жодної золотаво-смугастої хижої кішки із джунглів. Містика!

Сон потихеньку скидався на фільм жахів, коли гарячково шукаєш ключ або іншу найпотрібнішу річ, від якої залежить порятунок життя.

Блукаючи в лабіринті полиць та рядів, я нарешті запитав консультанта. Той витріщився на мене, так само, як Бодя, та присягнувся, що ніколи не бачив таких тварин навіть намальованих. Якщо це щось новеньке, отже, поки що не завезли. Навідайтеся на тому тижні.

— Я ж казав, не буває! З тебе морозиво! — зрадів Богдан до того нахабно, що я обурений підскочив у ліжку й прокинувся.

У реальності друзі зацінили три-Де принт, як мені бажалося. Проте коли я розповів нічне видіння, як ми шукали хоч найменшу згадку про тигрів, а ті немов стерлися з світової історії, Бодя ошелешив мене ще більше, ніж уві сні.

— Дався тобі той тигр. Субота не щодня, ходімо, потиняємося!

— Ти ж тільки уяви, ВСІ тигри раптом зникли! Не просто вимерли, а випарувалися з людської пам'яті. Ніхто-ніхто не знає, що тигр не вигадка. А я ж бо пам'ятаю ...

— І що? Нащо вони взагалі потрібні? У нас тигри так чи так не водяться. Існують вони десь чи ні, мені яка різниця?

— Ну, як же... — знітився я. — Це ж тигр... гарний звір. — Я мигцем зиркнув на футболку, спробував уявити замість тигрячої морди левову. Або ікла ротвейлера. Теж непогано, але щоб зовсім... назавжди... Ні, так не хочу. Особисто мені не вистачатиме тигра. Навіть тигрових смужок на дивані (у нас такий плед смугастий, мамин улюблений).

Гуляти якось швидко перехотілося. Поки ми вешталися в парку накрапав дощик. Потім гримнуло по-справжньому, потемніло, і ми розбіглися.

Вдома я пошукав, де живуть тигри і скільки їх лишилося. Нібито кожен представник вимираючого виду на суворому обліку, та цифру з'ясувати важко. Адже розмноження в національних парках і зоопарках, одна справа, а дикий звір в природі — зовсім інша. І як рахувати, коли є аж сім підвидів тигрів! Я й не знав, що їх стільки різних...

Амурський, бенгальський, китайський, суматранський, балійский, яванський і туранський.

І знову лише гарні назви. Реальність звучить гірше. Яванських, балійских, туранських тигрів більше в природі не існує, вони цілковито винищені. Лишається чотири види.

Як виявилося, тигр — найбільша з диких кішок, більший і сильніший за лева! Отож, а всі гуртом торочать: "Цар звірів", "цар звірів"! ..

Грива і грамотний піар, ось вам увесь "цар"! Насправді, лев ледачий та сімейний, замість нього левиці полюють, а самець тільки їсть і спить двадцять годин на добу. Тигр — гордий одинак, набагато активніший і хитріший.

Бенгальського чи індійського тигра подекуди звуть "королівським". Це теж піар, напевно, через відомого в світі Шер-Хана, грозу індійських джунглів. Проте північний вид, амурський, більш гідний "корони". Амурський тигр найбільший за розміром, набагато спокійніший і краще уживається із людьми.

Справді, тигри — далека екзотика. А хто ж у нас найбільший дикий звір? Ведмідь?

Я думав, бурі ведмеді не живуть в Україні (окрім зоопарків), та помилився.

Двічі помилився.

По-перше, ми маємо більше трьохсот ведмедів, які живуть та розмножуються у дикій природі, в Синевирському національному парку. Оце круто! В Карпатських лісах біля озера Синевир можна зустріти ведмедя! Пішов ти чорничку збирати з кошиком, а тут із-за кущів... ВЕДМІДЬ!

Але найбільший в нас, хоча і не хижак, виявляється, зубр! Європейський бізон вище і крупніше ведмедя, важить до тонни! Я гадав, зубри тільки в Білорусі живуть, але ж Полісся у нас спільне. Тож в Україні власних зубрів розводять і охороняють. А в нашому степовому біосферному заповіднику Асканія-Нова вільно бігають ланами стада американських бізонів, яких давно нема в самій Америці!