ХИБНА ТРИВОГА

Схвильована Лапуня прибігла до друзів із сльозам на очах:

— Хлопці, що робити?

— Що сталося?!

— Кошеня! Маленьке, видряпалося високо на дерево, а злізти не може. Нявчить, плаче... Хто не намагався його кликати, зманити вниз — не йде. Боїться! Треба його рятувати!

— Може зателефонувати у службу порятунку? — сказав Розумник. — Я знаю номер: 112.

— Краще зберемо людей, та врятуємо його самотужки! — вигукнув Пустунчик та схопився на ноги. — Нам потрібна велика драбина, брезент, куди стрибати, та щось смачненьке для котів. Вперед!

Через годину врятоване кошеня муркотіло на руках у Лапуні, а Пустунчик дуже задоволений собою, ще довго приймав поздоровлення від сусідів, які були свідками цієї пригоди.

— Добре, що все обійшлося, — сказав Розумник. — Але якщо сталося щось серйозне, чому не можемо зарадити самі, треба викликати службу порятунку.

— О, давай потренуємося про всяк випадок, щоб знати, як діяти, якщо таке станеться! — Пустунчик підбіг до телефону: — Який ти кажеш номер? 112? Зараз...

— Ти що, не можна! — зупинив його Розумник.

— Чому? Я ж тільки хотів…

— Знаєш, що буває через марні виклики служби порятунку? Ось послухай... Один хлопчик теж хотів потренуватися. Він зателефонував до служби порятунку та сказав, що пропала його молодша сестра (яка насправді в той час була у дитячому садочку). Рятувальники приїхали, знайшли дівчинку, дізналися, що тривога була марною, посварили хлопця та поспішили на справжній виклик. Іншим разом цей жартівник вигадав, що в будинку навпроти почалася пожежа. Рятувальники приїхали, побачили, що пожежі немає, насварили жартівника та взяли з його батьків штраф. А одного дня цей хлопець почув запах диму. Визирнув у вікно та побачив, що з вікна сусідів іде чорний страшний дим. Сусідка забула на плиті каструльку з борщем, вода википіла, каструлька почала горіти, від неї зайнялася фіранка і почалася справжня пожежа.

Хлопець одразу набрав 112, став кричати: "Пожежа! Пожежа!" Назвав адресу… А у службі порятунку сказали, щоб він не бавився. Його номер телефону та адресу всі давно добре знають, його жарти всім вже набридли, тож ніхто на його виклик не поїде!

Насилу той горе-жартівник переконав рятувальників, що його дім справді горить. Сусідка потім говорила, що він герой, що врятував її квартиру, але хлопцеві було дуже соромно за свої "подвиги". І він більше ніколи не здіймав паніку марно, задля жарту. Бо зрозумів: коли станеться справжнє лихо, такому жартівнику ніхто не прийде на допомогу. Ніхто ж не повірить, що він справді у небезпеці.

— Ні, я так не хочу! — сказав Пустунчик. — Дякую, що попередив.

— Але про всяк випадок, всім треба запам’ятати номер служби порятунку. Навіть тобі! — сказала Лапуня кошеняті.

Але кошеня лише мружилось та муркотіло. Зернятка засміялися, а Розумник нагадав друзям, що тварини можуть рятувати людей, можуть покликати на допомогу, але все ж не вміють дзвонити по телефону. На це здатна лише людина. І людям треба дуже розважливо користуватися своїм вмінням, щоб не нашкодити собі та іншим.