ЯКА СПРАВА ВАЖЛИВІША?

Коли Розумник розповідав, що він робить ввечері після школи та зранку перед школою, Пустунчик дуже дивувався.

— Коли ти все встигаєш? В мене так не виходить!

— Бо в мене є режим дня, — пояснив Розумник. — Спочатку я відпочиваю, а потім роблю різні справи. Весь час у мене впорядкований. Я знаю, що робити зараз, а що — потім.

— Я після школи теж хочу відпочити, але мене весь час відволікають різні важливі речі, — поскаржився Пустунчик.

Хочу поїсти — мене одразу звуть гуляти надвір.

Хочу робити уроки, але по телевізору саме в цей час показують цікаві мультики.

Тільки думаю взятися за книжку та почитати – вже час лягати спати.

Хочу лягти раніше, але тисячі важливих справ одразу не зробиш.

Хочу раніше встати — заважає солодкий сон, не можу відкрити очі.

А інколи — ніщо не заважає. Сиджу або лежу собі, а в голові наче вулик із бджолами гуде: думки сперечаються, яка з них важливіша.

Наче в мені сидить одразу десяток, а може й більше Пустунчиків. І кожен умовляє робити щось своє.

Один каже: треба гуляти!

Інший: треба читати!

Третій — краще поспи!

Четвертий — зателефонуй друзям!

П’ятий хоче дивитися телевізор.

Шостий — вмовляє поїсти.

Сьомий — вчити уроки…

Сперечаються, мало не б'ються!

А я не знаю кого слухати та взагалі нічого не роблю. Ніби всі мають рацію, говорять таке, що мене цікавить, але як обрати? Стільки часу втрачається даремно через те, що я не знаю, кого слухати першим. Що мені робити?

— А ти, — зі сміхом сказала Лапуня, — завжди першим слухай поради того у твоїй голові, хто говорить голосом Розумника! Тоді не будеш марно гаяти час та не накоїш дурниць!

— Я спробую, — пообіцяв Пустунчик.