Злодій всередині тебе

Під час осіннього холоду Лапуня застудилася. Розумник та Пустунчик ввечері прийшли її навідати.

— Що нового в школі?

— Сьогодні нам розповідали про наркотики, — згадав Пустунчик.

— Розповідали! Та дехто нічого не зрозумів, — Розумник вказав на друга.

— Мені реально невтямки, — обурився Пустунчик. — Наркотик – це отрута для мозку! Але він може дати слабкому суперсилу, ті, кому не вистачає фантазії з ним бачать яскраві видіння, наче мультики в голові, лінивого він робить активним, а сумного — щасливим, нехай ненадовго. Якщо все добре, чому це так погано?! В кожних ліків є побічні ефекти. Треба тільки обережно… Не зловживати…

— Не ти один так думаєш, — зауважив Розумник. — Ще сто років тому лікарі радили наркотик кокаїн як засіб від всіх хвороб та для покращення настрою та апетиту! А коли схаменулися і дослідили страшні наслідки, світ вже настільки отруївся, що пошесть досі не зупиняється! Найбільша загроза наркотиків в тому, що люди не розуміють небезпеку.

— То поясни! — наполягав Пустунчик.

— Хлопці, ви серйозно? — Лапуня дивувалася, як цього можна не розуміти. Дівчата легше вірять у чужий досвід, а хлопчаки прагнуть все перевірити самостійно. Пустунчик наполягав. Сказав, що недарма ж спортсмени застосовують допінг! На змаганнях це справді нечесно, але в складних ситуаціях суперсила — корисна річ!

— І що б ти зробив своєю суперсилою? — поцікавилася Лапуня.

— Я… багато чого!

— Отож, не знаєш, — втрутився Розумник. — Тут є великий секрет. Та  спершу скажи, як ти почуваєшся?

— Зараз? Звичайно… Трохи стомлений, трохи щасливий, бо уроки скінчилися. Трохи голодний і трішечки нудно, бо ви мене весь час вважаєте дурним!

— Ти ж сам просив пояснити, то слухай! Суперсила потрібна тільки в суперскладних випадках. В нашому мозку є таємне сховище, де зберігаються суперздібності, потрібні, щоб витримати величезне навантаження, страшенній стресс або надвелику радість. В кожній людині на крайній випадок прихований запас сили, швидкості реакцій та міцності приблизно вдесятеро більший, ніж зазвичай. Це Н.З. — Недоторканий Запас, як у бійців.

— Круто! — зрадів Пустунчик. — Отже, якщо я можу спокійно стрибнути на півметра у висоту, то в супермомент стибну аж на п’ять метрів вгору?

— Авжеж. Це неможливо ввімкнути за бажанням. Та коли за тобою женеться дикий кабан… тобі стане в пригоді цей запас суперсил! Природа піклується про те, щоб ми вижили в найгірших ситуаціях. Треба пам’ятати про це, не ціпеніти від страху, а діяти, якщо прийде випробування.

— До чого ж тут наркотики?

— Наркотик — хімічка відмичка, як у злодія, яка зламує замок потаємної скрині та краде звідти наш Н.З. Наркотик не дає нічого, що людина не могла б за певних умов зробити чи відчути самостійно.

— Тим більше! Що ж в цьому поганого?

— Як ти не розумієш?! — хвилювалася Лапуня. Розумник заспокоїв її та навів приклад.

— Уяви, тобі страшенно нудно, або сумно. Холодно і дощ надворі. Різні бувають причини, коли хочеться трішечки радості. Можна знайти її довкола, в природі, в улюблених справах, іграх з друзями. А можна прийняти "таблетку радості".

Та поміркуй, як це діє? Наркотик обманює мозок, краде трошки радості з Н.З., все стає яскравим та кольоровим… Ненадовго. А коли дія "таблетки радості" скінчиться, все стане В ДЕСЯТЬ РАЗІВ ГІРШЕ І НУДНІШЕ, ніж було до того! Як з цим жити? Прийняти ще таблетку?

Але якщо не встигати відновлювати звичайний стан організму, скоро все буде здаватися таким безрадісним, що без "чарівних таблеточок" і на вулицю не вийдеш. А радості від них вже ніде взяти, скринька спорожніла. Так само той, хто за допомогою допінгу стрибнув вище за всіх чи підняв велику вагу, потім лежить і довго-довго відновлює вкрадені сили. Н.З. не для звичайних умов. Якщо його розкрадати, навіть потихеньку, це скоро дасться взнаки.

— А коли таємна скриня вичерпається, — додала Лапуня. — І уявити страшно!

— Ну, добре, обійдемось без допінгу. А звідки кольорові видіння? — спитав Пустунчик.

— Тобі ж снилися надзвичайно яскраві сни? Принаймні кожен інколи їх побачить, чи фантазує щось надзвичайне. Можна розвити цю здатність мозку творчістю. Але наркотик може показати яскравий "мультик", наче марення під час хвороби з високою температурою, без сну. Коли плутаються уявні картини або звуки та реальність. Це — галюцинації. Сподіваюся, сам розумієш, що в цьому небезпечного, окрім спустошення Н.З. фантазії? Не знаючи, що справжнє, людина може піти у прірву, під машину, а думати, що перед ним квітуча лука чи порожня дорога, де на світлофорі горить зелений сигнал.

— Я б, перед тим, як спробувати, закрився вдома, у повній безпеці, — не здавався Пустунчик. — Тільки один раз! Справжній дослідник повинен все  перевірити!