ГРИБНА КАЗКА

Пройшов над лісом теплий Грибний дощик, а Сонечко з-за хмарки підглядало та посміхалося. І побачило Сонечко, як скрізь під деревами швидко ростуть різнокольорові капелюшки — гриби. Наступного дня зранку потягнулися в ліс люди із кошиками, гриби збирати. Сонечко їм промінчиком вказувало, де грибочки ховаються. А легкий лісовий Вітерець шепотів та підказував, які гриби брати, які оминати.

— Не бери великого та старого, бери малого. Молоді гриби смачніші! Збирай лише ті види грибів, які добре знаєш!.. Краще бери Трубчасті гриби, в яких під шапинкою наче м'яка губка з багатьох трубочок. Серед Пластинчастих, в яких під шапинкою тонкі пластиночки — більше отруйних, можна сплутати!

Ось молодий пузанчик Білий гриб, з родини Боровиків. Найцінніший, їстівний. Навіть при сушенні лишається білим! А ось Підберезник зі світлого березового гаю. А ці грибочки з червоними капелюшками, що під осикою ростуть, то Підосичники або Червоноголовці. З них виходить смачна юшка.

А той гриб не бери! Він великий, гарний, схожий на білий та на підберезник, але ж це Гірчак! Він не лише дуже гіркий, він отруйний! У нього на ніжці темний наліт, а на розрізі Гірчак червоніє. Це його видає!

А ось гість з Польщі – Польський гриб, Моховик. Блакитної крові шляхтич, як натиснути — сині плями лишаються! Він добрий на смак. А ось — схожий на нього, але зовсім інший — Синяк. Любить він рости під дубами, Синяк навіть так і звуть: Дубовик. Схожий він на білого гриба та на моховики і синіє також, але краще його не брати – довго треба варити, поки можна стане їсти.

Що ти, що ти, то не Білий гриб, то його страшний двійник! Люди його звуть Чортовим грибом за моторошні кольори на зрізі. Бачиш, він зовсім не білий!

А ось Сироїжки — різнокольорові шапинки та білі ніжки! Майже білі, із рожевим або золотавим відтінком, зеленкуваті та сірі. Просяться у кошик і варити їх довго не треба, хоч зовсім сирими все ж їсти не можна. Смачні сестриці, але дуже схожі ці красуні на отруйні гриби. Не вмієш точно відрізнити — далі йди! Ось гарненькі Маслюки, капелюшки виблискують, наче олією вкриті. Краще їх візьми, тільки перед приготуванням масну шкірку зі шляпки зніми.

А онде на горбочку красень Мухомор Червоний у крапчастому капелюшку. Наче знак "стоп!" — такий яскравий! Лиши його, не чіпай. Нехай далі мух морить, а людям не шкодить.

В тіні потаємних куточків багато білих Печериць. Жаль лишати їх в лісі, але простіше Печериці купити, ніж одразу від поганок їх відрізнити. За делікатес класти життя? Ні, не варто. Хоча є прикмета: білий злам печериці згодом темніє і чим старший цей гриб, тим темніші в нього пластинки під шапинкою.

Ось Лисички, руді сестрички! Ростуть цілою родиною, розсипалися попід деревами, наче веснянки! Як у природі, окрім рудих лисиць зрідка зустрічаються чорнобурки, так і серед грибів є Сірі та Чорні Лисички. Але смачні тільки сонячні, жовті!

А на старому пні — Опеньки, велика дружна сімейка! З одного великого пня можна цілий кошик набрати та інших вже не шукати!

Стій, стій, нащо той гриб збити хочеш? Широкий крапчастий капелюшок, великий, тонконогий! Спочатку капелюшок складений донизу, а з віком розкривається, наче парасолька від сонця. Це ж не поганка, це Парасолька Строката! В неї крапочки на капелюшку, але це не мухомор, а добрий їстівний гриб, у деяких країнах його дуже цінують і на столі як делікатес шанують! Може складно впізнати Парасольку, але краще ніякі гриби не топтати, навіть якщо підозрюєш в них недобре. Нащо отруту чіпати?

А на стовбурах наче сірі "копита" тверді нарости, бачиш? Теж гриби, та не такі. Це паразити-Трутовики. Наші пращури їх сушили та трут для розпалювання вогнища з них робили. А ось, наче великі вуха на дереві з одного боку виросли. Сірі, схожі на мушлі морські – то Устричний гриб або Глива. Дуже смачна та поживна. Є гриби схожі на капусту і на морські корали різного кольору. А є гриби-Дощовики, які вибухають, як маленькі бомбочки і розносять довкола свої темні спори.

А ось під листочком, куди Сонечко ще не зазирало, причаїлося якесь диво. Наче біле яєчко, та не пташине, а м'яке. Може зміїне? Виростає з нього білий гладенький капелюшок, а під ним біла шийка у мереживній пелеринці. Хто ця красуня-Білосніжка? Чому вона Сонця боїться? Може це Печериця? Чи гарна Сироїжка?

Мерщій біжи звідти, як побачиш її! І навіть добрі гриби поряд з нею на галявинах не бери! Це найстрашніша лісова обманка – Бліда Поганка!

Тільки те чарівне "яйце" і виказує Поганку. В ньому приховане зміїне жало! І навіть у дорослої Поганки лишається на ніжці кільце з плівки, наче черевичок. Тому краще ніколи не зрізати гриби, а вивертати з землі, щоб низ ніжки добре бачити. Навіть шматочок Поганки якщо випадково потрапить у кошик, отруїть всі гриби! І найгірше, що помітна хвороба стає не одразу. А лише через кілька годин, коли вже запізно. Тож пильнуйте грибники! Стережіться!

Гриби – важка їжа, людям потрібно їх не багато. Чи не краще просто гуляти в лісі? Спостерігати за його таємницями, милуватися навіть яскравими мухоморами та радіти життю. Це ж краще, ніж ризикувати самим, та ще й тих, кого хотів пригостити, наражати на небезпеку?

Так Вітерець шепоче, а Сонечко променями добрі гриби людям вказує. Але тільки знання та здоровий глузд дадуть вам найкращі підказки.