ОДНАКОВІ ЧИ РІЗНІ? (казка про "сімейні" види)

— Однакові!

— Різні!

— Однаковісінькі! — наполягала Маринка.

— Та різні! Зовсім різні! — не здавалася Іринка, але потроху втомлювалася. Подруга кричала голосніше і не бажала чути пояснень.

— Моя бабуся каже, що вуж – чоловік гадюки, а крук і ворона – одна сім’я! Крука недарма звуть російською "ворон". Ворон і ворона! Ворон і ворона! — співала Маринка.

— Але це неправильно, — розгублено повторила Іринка, але Маринка показала язика та пострибала додому вечеряти.

Вже в ліжку Іринка знову прокручувала подумки суперечку з подругою. Дивно, як багато її знайомих вважають, що крук та ворона або сова і пугач – самець і самка, половинки однієї пташиної родини.

"Але ж це різні види! Мені брат сказав! Він точно знає... бо є така наука... як її..?"

Іринка заснула. І опинилася у величезній залі, наче в королівському палаці. Там все було в золоті, мармурі, вишуканий паркет, червона доріжка і багато столиків, наче в кафе. Всі столи та стільці дуже витончені та невеличкі, немов спеціально на зріст Іринки.

— Вітаю! Ти перша! — просто з повітря виплила дама в строкатому вбранні, прикрашеному не візерунками, а дрібним шрифтом, наче на ній видрукована ціла книжка, та у великих окулярах. — Скоро почнеться бал. Допоможеш мені зустрічати гостей? О, не хвилюйся, що ти в нічній сорочці, нас ніхто не побачить!

— Бал? Гості? А хто ви?

Дама в окулярах сказала, що її звати пані Зоо Логія. Це ім’я щось нагадало Іринці, і пані Зоо сказала, що згодом вони ще зустрінуться на уроках в школі, а зараз Іринку прислали на допомогу.

— Мабуть, ти гарно розбираєшся в тваринах, якщо обрали тебе. Цієї ночі в палаці Природничих наук проходить щорічний бал. А ось і гості! Лорд та леді Крук, прилетіли із самого лондонського Тауера. Завжди перші! Надзвичайна точність! Королівська!

Іринка побачила пару великих чорних птахів із блискучим "вороним" пір'ям. Один птах зняв з голови маленький циліндр та віддав комусь невидимому, у іншого на чолі виблискувала маленька діадема, а шию обвивали перли. Отже, це була леді Крук. Окрім прикрас, великі птахи, зростом майже як Іринка, майже не відрізнялися. Тільки лорд трохи вищий.

— Отже, це неправда, що крук самець ворони? — спитала Іринка.

— Звісно, ні! — вжахнулася пані Зоо Логія. — В сім’ї ворон у пташенят і батько Гава, і мати Гава! У круків, відповідно, так само! А ось і пан та пані Гави! Зустрічаємо! — червону доріжку поважно пройшли двійко сірих ворон, чемно розкланялися, всілися за столик поряд з Сойками та Сороками та щось жваво обговорювали хрипкими голосами, стукали дзьобами у бокали, щоб почути мелодійний дзвін та хизувалися блискучими прикрасами.

Потім в залу влетіли кілька видів сов: Пугачі, Сірі сови, Полярні сови — всі парами. Іринка дивувалася, як в деяких родинах тварин чи птахів самець і самка схожі, майже не відрізнити, а в деяких — геть несхожі! Наприклад у Крижнів — пані Качка вся сіро-пістрява із гарними темно-синіми "дзеркальцями" на крилах з білою оторочкою, наче модні накладні кишені. А голова пана Селезня виблискує зеленим оксамитом і весь він такий яскравий... звісно, сьогодні бал! Але важко повірити, що це його повсякденне вбрання.

— Пані Зоо, — спитала Іринка. — Чому, наприклад, Тигр з Тигрицею дуже схожі, а Лев і Левиця такі різні? Так само Півень і Курка. А Кінь з Кобилою чи Кіт з Кішкою виглядають однаково, а звуться відмінно. Як можна розрізнити, де один вид?

— Дитинко, для цього і проводять щорічний бал! Тут збираються всі "сімейні" види і ми, науковці, вивчаємо, хто з ким прийшов. Тварини самі знають, хто їм пара, а на око стороннім спостерігачам розрізнити види справді дуже важко! От пригадай, скільки є різних порід собак! Зовсім несхожі: маленькі, величезні, кудлаті, різні-різні! Але все це собаки, і ці породи можуть змішуватися, створювати гібриди. Важко повірити!

Природа теж любить пожартувати із зовнішністю одного виду. Поглянь, бачиш синьйора Леопарда за тим столиком? А поряд з ним красуня в самоцвітному кольє, така сама кішечка, тільки зовсім чорна! Це синьйора Пантера. Здається, це інший вид і зветься інакше. Насправді, це такий самий леопард, тільки темна форма. Якщо придивитися, навіть плями на шкірі видно. Тобто, як буває біла ворона — альбінос, бувають і чорні особини в різних видах. Їх називають "меланісти".

— А поряд з рудою Лисичкою і чорний самець, і пара білих, — зауважила Іринка. — З ким Лисиця прийшла?

— Її пара чорно-бурий Лис. Такі зрідка зустрічаються серед рудих. А білі та пухнасті за їхнім столиком північні гості, Песці — зовсім інший вид, полярні лисиці. Подивися, як мордочки відрізняються. А он пустельна лисиця Фенек, сама маленька, а вуха... Їх не сплутаєш!

— Зрозуміло, — Іринка з острахом дивилася, як в залу парами заходять дикобрази, за ними крокодили та варани, а далі повзуть змії. Пані Зоо всіх відмічала в списку і направляла в різні частини зали, де приготовані напої та страви на кожен смак. Але її та Іринку справді ніхто не помічав. Гості тільки чули голос розпорядниці балу, та помічали, як невидимі помічники Зоо Логії вказують їхні місця, відставляють стільці, несуть наїдки та напої. Іринка добре роздивилася, що Вуж із жовтими "вушками" тримається парою з подругою з такою самою прикрасою обабіч голови, а різні види гадюк степових, лісових, водяних також тримаються парами.