Казка про Матвійчика, кота Мандрівника і добру Бензопилу

Одного дня Матвійчик почув у дворі гучне:

— Бррр-р-р-р-р!

Він аж підскочив.

— Котику Мандрівнику, що це так голосно гуде? Мені трохи страшно.

Кіт лагідно усміхнувся.

— Ходімо познайомимося.

Вони підійшли ближче й побачили велику бензопилу. Вона лежала поруч із дядьком, який обрізав старі сухі гілки на дереві.

Бензопила була дуже засмучена.

— Чому ти сумуєш? — запитав Матвійчик.

— Бо всі думають, що я страшна, — відповіла бензопила. — А я лише інструмент.

— Але ж ти така гучна!

— Це правда, — усміхнулася вона. — Мій двигун голосно працює. Та я не хочу нікого лякати. Я допомагаю людям виконувати важку роботу.

— Яку саме?

Бензопила показала навколо.

— Бачиш те дерево? На ньому була суха гілка. Під час сильного вітру вона могла впасти й когось поранити. Я допомогла її прибрати.

Потім вона показала на купу колод.

— Із цих колод зроблять дошки для будинку, лавочки в парку або дрова, щоб узимку людям було тепло.

Матвійчик уважно слухав.

— То ти не для того, щоб ламати?

— Ні, — відповіла бензопила. — Я допомагаю будувати, ремонтувати й робити безпечніше. Але тільки тоді, коли мною користується доросла людина, яка добре знає правила безпеки.

Кіт Мандрівник серйозно кивнув.

— Ось це дуже важливо запам’ятати.

— Чому? — запитав Матвійчик.

— Бо бензопила дуже сильна. Як автомобіль чи трактор. Вона не іграшка. Діти можуть дивитися, як працюють дорослі, але ніколи не повинні брати її до рук.

Матвійчик погодився.

— Я краще буду допомагати по-іншому: подавати рукавички, прибирати гілочки або приносити воду.

Бензопила весело загуділа:

— Оце справжня допомога!

Коли робота закінчилася, дядько вимкнув бензопилу, почистив її й поклав у спеціальний чохол.

— Чому він так дбайливо до тебе ставиться? — запитав Матвійчик.

— Бо хороший господар дбає про свої інструменти. А інструменти тоді довго й добре служать людям.

Увечері кіт Мандрівник сказав:

— Запам’ятай, друже. Не буває добрих чи поганих інструментів. Важливо, в чиїх вони руках і як ними користуються. Сильні речі потребують великої відповідальності.

Матвійчик подивився на свої маленькі дитячі інструменти — пластмасовий молоток, викрутку й конструктор.

— Поки я маленький, я навчатимуся будувати безпечно. А коли виросту, зможу користуватися справжніми інструментами разом із правилами безпеки.

Кіт Мандрівник замуркотів:

— І це буде наймудріше рішення.

Тієї ночі Матвійчику наснилося, що всі інструменти працюють разом, щоб будувати гарні будинки, майданчики та мости для людей.

І він зрозумів: найкращі майстри — це ті, хто вміє не лише працювати, а й завжди пам’ятає про безпеку.

Кінець. 🐈🪵🌳