Казки Місячної Лисиці
Казка про Кузьму, кота, що боявся мишей
Колись жила маленька дівчинка — така, як багато інших.
Але одна відмінність усе ж була:
вона ніколи не почувалася повністю захищеною.
Люди навколо були.
Але не завжди поруч.
А от він був.
Кіт. Ім’я йому було Кузьма.
Він був пухнастий, трішки вайлуватий, і, щиро кажучи, зовсім не герой.
Він боявся мишей.
Так, отак просто — мишей.
Коли інші коти ганялись по сараях,
Кузьма стрибав на шафу, якщо чув шарудіння.
Але ось що було в ньому особливого:
він ніколи не тікав, коли вона плакала.
Він клав свою лапу на її руку.
Терся об щоку.
Сідав на подушку поруч і муркотів — тихо, як колискова:
“Ти не одна. Ти — моє кошеня.”
І в ті моменти вона не потребувала ні молока, ні обіймів, ні пояснень.
Бо поруч був хтось,
хто не вимагав, не оцінював, не повчав.
Просто був.
І коли дівчинка виросте —
у неї будуть інші коти, інші будинки, інші ночі.
Але жоден кіт уже не буде боятися мишей так красиво.
І ніхто більше не зможе так мовчки говорити:
“Я тебе люблю. Навіть коли світ забуває.”
🌙 Бо іноді найдобрішим батьком буває саме той,
хто не сказав жодного людського слова —
але сказав серцю усе.
Відредаговано: 25.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
